Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відважуватися

Відважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Отвѣшиваться, отвѣситься. 2) Отваживаться, отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба! МВ. (О. 1862. І. 78).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЖУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЖУВАТИСЯ"
Бляхарь, -ря, м. 1) Жестяникъ, жестяныхъ дѣлъ мастеръ. 2) Кровельщикъ. Могилев. у.
Доплазува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Доползти. Доплазував до самого верха. Черк. у.
Задовжи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. = задовжатися. Да ми уже всім задовжилися! Ні в кого вже й позичати. Г. Барв. 523.
Затоло́чити, -чу, -чиш, гл. Затоптать.
Збандірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разгромить? Пушками збандірували турчина. О. 1862. II. 62.
Краснозірка, -ки, ж. Красная крымская соль. Сумск. у.
Лихосло́в, -ва, м. Ругатель, сквернословъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Лущі́ння, -ня, с. = лускання.
Пласток, -тка, м. У горшечниковъ: комъ размѣшанной глины овальной формы, приготовленный для работы изъ него. Вас. 178.
Роскуйдувати, -дую, -єш, сов. в. роскуйдати, -даю, -єш и роскуйдити, -джу, -диш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Мене змиють дрібні дощі, а розчешуть густі терни, а висушить ясне сонце, а роскуйдить буйний вітер. Рудч. Чп. 227. Хведір пізно вернувся додому, роскуйданий, без шапка. Мир. Пов. I. 163.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВАЖУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.