А́рчик, -ка, м. Сѣдло.
Биречка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Забовтю́ха, -хи = забовтанка.
Завита́ння, -ня, с. = завітання.
Купа, -пи, ж.
1) Куча, груда. Кров'ю вона (воля) умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах. Турки що тріски валяються купами, а деякі поранені ходять.
2) Толпа, сборище, скопленіе. Йшли молодиці з малими дітьми на руках, а коло їх купами бігли невеличкі дівчата. Простували козаки невеличкими купами до Лубень.
3) Группа. Заросль до шмиги розставлена купами.
4) = купина. Хай тебе візьмуть ті, що купами трусять (т. е. черти).
5) до купи. Въ одно мѣсто. Усе військо своє до купи у громаду скликають. Збився народ до купи і наставляли сотників і тисяцьких. у купу. Вмѣстѣ. У купу скласти. у-купі. Cм. укупі. Ум. купка, купонька, купочка. Треба понасипати по купці жита. Хотів заздалегідь пристати до невеличкої купки вірних. Летів сивий голубонько та сів собі на купці. Жито половіє, а в житі пупка мону голубо цвіте. Чужі матері гуляють купочками. Листи... перечитавши, у купочку склавши.
Кушпела, -ли, ж.
1) Пыль взбитая. Піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її.
2) Мятель, вьюга. Була тоді кушпела велика, — сніг так зараз слід і замете.
Роскішшя, -шя, с. = роскіш.
Трутень, -тня, м. Трутень.
Удовування, -ня, с. Вдовствованіе.
Устидливий, -а, -е. Стыдливый.
