Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відволодати

Відволодати, -даю, -єш, гл. Отходить, вылѣчить. На силу, та на превелику силу його відволодали. Вже і водою обливали і трусили. Кв. І. 106. Одволодай мою дитину єдину! Дай дання від любощей. Г. Барв. 536.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЛОДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЛОДАТИ"
Дебе́лий, -а, -е. 1) Дебелый, плотный, толстый. Я вже був (тоді) дебелим парубком. (О. 1862. II. 24). Важко рушили з місця дебелі воли. О. 1862, IV. 85. На княжому дебелім тілі глибокії на ладо рани. Шевч. 647. Дебеле сукно. Черниг. г. 2) У Шевченка: тяжелый (о горѣ). (Бог) поможе лихо донести і поховать лихе, дебеле в хатині тихій і веселій. Шевч., Ум. Дебеле́нький, дебеле́сенький, дебельне́нький.
Залу́бний, -а, -е. О саняхъ: съ кузовомъ.
За́мняток, -тку, м. = зам'ятня. Вх. Зн. 19.
Овід, о́вода, м. Оводъ.
Роскуштувати, -ту́ю, -єш, гл. Распробовать.
Скромадити, -джу, -диш, гл. Скоблить, скресть. Моркву, буряки скромадити.
Смиґа, -ґи, ж. = шмиґа 3. Вх. Пч. II. 16.
Стулигуз, -за, м. Раст. Listera ovata. ЗЮЗО. І. 127.
Тропити, -плю́, -пиш, гл. Утаптывать, проводить, дорогу. Шейк.
Улляти, уллю́, -леш, гл. = улити. Красний, як го з воску улляв. Ном. № 13146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОЛОДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.