Ба! меж. какъ сокращ.: бач. 1) Вишь, видишь, смотри-ка. Ба який! Он ба де він ходе, а тут його шукають! Чи ти ба, яка моторна, — вже й зробила. 2) Вотъ, а вотъ. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і кочом став їздити, ба вже й сам став паном. 3) Употребляется чаще въ концѣ рѣчи въ формѣ: та ба! що ба! Пішов би, та ба! Пошелъ-бы, такъ вотъ видишь! (Предполагается, что есть какое-то препятствіе). І не снуєшся, як і оставсь сам собі на світі: хоть і з людьми, і проміж людей, та ба! усе тобі не такі приятелі, яких поховав. Тяжко серденьку, як здума, та ба! не сховався. Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод (запорожців) на яку пакость. Аж ось стали наздоганять своїх. Запорожці бачать тогді, що ба! да й зникли з очей. 4) Въ началѣ отрицательнаго отвѣта служить усиленіемъ въ значеніи: да, да нѣтъ, вотъ-же. Знаєш це? — Ба ні! Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили»? — Ба ні, дядьку: батько казав, що його спалили. Питається його: «А що, нічого не вилазило»? А він каже: Ба ні! лізла гадюка. А не зробиш цього! — Ба зроблю! 5) Какъ союзъ, употребляется въ значеченіи: даже, мало того, да и. Родився на Підгір'ї, ба і ріс в Підгір'ї. 6) Тим бо й ба! Въ томъ то и дѣло! Він хтів би коняку купить, та тим бо й ба! — грошей нема. 7) Ба-ле, ба-ле-ба! (изъ ба але). Смотри-ка! вотъ удивительная вещь!
Братуха, -хи, м. Увелич. и ласкат. отъ брат. Був їй братуха в другихъ. Не псуй шкури, мій братухо!
Записа́ти, -ся. Cм. запи́сувати, -ся.
Лошачо́к, -чка, м. Ум. отъ лошак.
Маля́р, -ра́, м. Живописець, художникъ. Коли б же мені тиї малярі, — вималювала б милого собі. Там маляр продає образи. Ум. маля́рик. То я б собі була малярика мала, я б своє личенько тоді змальовала.
Поросквашувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и росквасити, но во множествѣ.
Прирамки мн. Двойныя плечи въ мужской рубашкѣ.
Утаїти, -ся. Cм. утаювати, -ся.
Хлак, -ка, м. Флагъ. Приїздять у ті дикі степи, роблють три куріні і викидають три хлаки.
Чех, -ха, м.
1) Чехъ.
2) Родъ серебряной или золотой старой монеты.
