Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбивати

Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. Рудч. Ск. І. 204. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Мет. 8. Козак нагайкою стріли відбиває. Макс. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. Дещо. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є. Чуб. V. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБИВАТИ"
Вижаліти, -лію, -єш, гл. Достигнуть жалобами. Вона вже раз жалілася йому, а що вижаліла? Мир. Пов. І. 133.
Вимахати Cм. вимахувати.
Засу́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. засука́тися, -каюся, -єшся, гл. 1) Засучиваться, засучиться. Оце ще! не засукується ніяк рукав! 2)самі́й в собі́. О ниткѣ: скручиваться, скрутиться. Шух. І. 149.
Майо́р, -ра, м. Маіоръ. Ум. майорик.
Мигті́ння, -ня. Cм. миготіння.
Наволочи́тись, -чу́ся, -чишся, гл. Вдоволь побродяжничать.
Позахлюпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Забрызгаться (о многихъ). Як підемо по воду та як почнемо одна на одну хлюпати, позахлюпуємось так, що аж тече. Богодух. у.
Покапотіти, -почу, -тиш, гл. Закапать.
Поналежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Належаться (о многихъ).
Собачник, -ка, м. Любящій собакъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.