Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбивати

Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. Рудч. Ск. І. 204. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Мет. 8. Козак нагайкою стріли відбиває. Макс. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. Дещо. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є. Чуб. V. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБИВАТИ"
Балакуватий, -а, -е. = балакливий. Вони обидва однаково балакуваті. Новомоск. у.
Безмовий, -а, -е. Нѣмой. Син його, недоросток безмовий. К. ПС. 61.
Відрадісно нар. Отрадно; радостно, весело. Що то молоді літа золоті людям! Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно. МВ. ІІ. 79.
Гепонути, -ну, -неш, гл. То же, что и гепнути, но съ силой. Аф. 358.
Камратисько, -ка, м. = камрат (ув.). А чекайте, камратиська, горілки нап'ємся. Гол.
Малолю́ддя, -дя, с. Малолюдіе.  
Мурува́ння, -ня, с. 1) Постройка каменной стѣны, каменнаго зданія. 2) Каменная постройка.
Обсапувати, -пую, -єш, сов. в. обсапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Опалывать, ополоть и окучить.
Урда, -ди, ж. = вурда.
Хліборобник, -ка, м. = хлібороб. Ум. хліборо́бничок. Кому ж ти, косо, достанешся: чи школничку, чи полковничку, чи прежньому хліборобничку, що в поле йде — не вмивається. Чуб. V. 580.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.