Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбивати

Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. Рудч. Ск. І. 204. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Мет. 8. Козак нагайкою стріли відбиває. Макс. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. Дещо. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є. Чуб. V. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБИВАТИ"
Виграти, -ся. Cм. вигравати, -ся.
Ду́бом нар. Дыбомъ. Дубом стає волос. Чуб. ІІІ. 328.
Ляпону́ти, -ну, -не́ш, гл. 1) Сильно хлопнуть, шлепнуть, плеснуть. 2) Съ шумомъ упасть, шлепнуться. Вх. Уг. 251.
Нишкнути, -кну, -неш, гл. Молчать.
Паливо, -ва, с. Топливо. О. 1861. X. 57. Нема палива, хоч замерзай у хаті. Подольск. г.
Патламити, -млю́, -миш, гл. Приводить въ безпорядокъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Пигичка, -ки, ж. пт. = чайка. Вх. Пч. II. 15.
Плоть, -ти, ж. = плит. Шух. І. 183.
П'ятдесятеро числ. Пятьдесятъ. Садовить їх купами по п'ятдесятеро. Єв. Л. IX. 14.
Роз'ярити, -ся. Cм. роз'яряти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.