Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбивати

Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. Рудч. Ск. І. 204. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Мет. 8. Козак нагайкою стріли відбиває. Макс. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. Дещо. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є. Чуб. V. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБИВАТИ"
Кладій, -дія, м. = кладільник. Кладієві найважче, бо той скидав снопи, той пхав, а я один. Канев. у.
Крашениці, -ць, ж. мн. Красные суконные штаны у гуцуловъ. Шух. І. 120.
Кремениця, -ці, ж. Раст. Petasites officinalis. Шух. І. 22.
Ма́сляний, -а, -е. Масляный. за масляні вишкварки не помирились. Поссорились за ничто. Ном. № 3513.
Молитвува́тися, -вуюся, -єшся, гл. Подвергаться обряду молитвин.
На́гонцем нар. Вдогонку. Я нагонцем побіг моїм конем крилатим. К. М. і X. 37.
Намуги́катися, -каюся, -єшся, гл. Намурлыкаться.
Позаполіскувати, -кую, -єш, гл. Замыть, полоща (во множествѣ). Побіжи, дочко, на річку, позаполіскуй сорочки Семенкови. Славяносерб. у.
Тротина, -ни, ж. = трутизна. До синонька п'є червоним вином, невістці дає саму тротину. Гол. І. 186. Ум. троти́нонька.
Христини, -тин и пр = хрестини и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.