В'язовий, -а, -е. Вязовый. А ще, правда, на козакові постоли в'язові.
Драпі́жник, -ка, м. 1) Cм. дряпіжник. 2) У гуцуловъ: ночной церковный сторожъ.
Люшня́, -ні́, ж. = лушня. А оглянься, — люшню згубиш. Ум. люшенька.
Оконити, -ню, -ниш, гл. Дать коня, изъ пѣшаго сдѣлать коннымъ. Въ думѣ вдова, вручая козаку коня, говоритъ: Де мого сина нагониш, там його окониш, добрим лицарем настановиш; нехай він по походах піхотою не ходить.
Позависати, -са́ю, -єш, гл. Быть завѣшеннымъ многимъ. Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала.
Позаклякати, -каємо, -єте, гл. Оцѣпенѣть отъ холода (о многихъ).
Річковий, -а, -е. Относящійся къ рѣчкѣ, рѣчной. Слобода наша над самою лукою річковою на пяти горах стоїть крейдяних. Річкова вода.
Сковзатися 2, -заюся, -єшся, гл. = сковзатися.
Угоцати, -цаю, -єш, гл. Истоптать и испачкать ногами. Бач, як угощали долівку.
Хурбет, -та, м. Крайній бѣднякъ? Жидові тілько самі багатирі та хурбети й не винні. Так се ти, поганий хурбет, наймит, будеш мені перебивати, будеш з мене сміятись?
