Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвертати

Відвертати, -таю, -єш, сов. в. відвернути, -ну, -неш, гл. 1) Отворачивать, отворотить, отвращать, отвратить; поворачивать, поворотить. Відвертає від неї очі. МВ. ІІ. 27. Не годиться відвертати хліб нарізаним боком до стіни. Чуб. І. 109. Нехай Бог відвертає. Ном. № 5139. Щоб я од вас лиця не відвернула. Ном. № 3241. 2) Отъѣзжать, отъѣхать, отплывать, отплыть. Ви, турки-яничари, по маленьку, браття, ячіте, од галери одверніте. АД. І. 216. 3) Отваливать, отвалить. Одвернув (камінь). Рудч. Ск. І. 86. Годі орати! — Як годі? — каже чоловік. — Дві скиби тільки одвернути та й упруг. Г. Барв. 198. 4) Возвращать, возвратить. Були в мене старости, підбрехачі твої, ну, одвернув я почеськи тобі хліб, не прогнав тебе. Г. Барв. 455. 5) Пахать, вспахать плугомъ второй разъ поперегъ или вдоль участка. Нѣжин. у. 6) Отклонять, отклонить что-либо. І кулі мов рукою одвертає. К. ЦН. 251. Єсть такії люде, ща на пожежі уміють одвернуть вітер од сусідньої оселі. Грин. II. 324. 7) Отвлекать, отвлечь, отклонять, отклонить. Відвертала вона мене від сеї думки. Тебе прошу, голочко: відверни злих собак од мого скота. Чуб. І. 69. 8) О колдовствѣ: возвращать, возвратить первоначальный видъ, отвращать, отвратить. Зробив (чарами), то була біла редька, а то зусім почорніла, та вже назад не одверне, шоб чорна стала білою. Драг. 77. 9) Вычитать, вычесть. Жиду грошей не понесу міняти, бо він зараз довг одверне. Бессаp. 10) Отвѣчать, отвѣтить. Та чую ж, чую, — одвертає. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВЕРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВЕРТАТИ"
Варгатий и варґатий, -а, -е. Губастый. Желех.
Великовоїн, -на, м. Великій воитель. Рудч. Ск. II. 185.
Дійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. дійня́ти, (дойняти), -дійму́, -меш, гл. 1) Донимать. Його а ні пуга, ні кій не діймають. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. Ном. № 3893. 2) Понимать. Торочиш йому, аж піт тобі котить, а він нічого не діймає. 3) Добирать, добрать, дополучать, дополучить. Сам купив кобилу за шістьдесят, а продав за сорок, — цілих двадцять рублів не дойняв. Кобел. у. Cм. Донімати. 4) Діймати ві́ри, пра́вди. Вѣрить, довѣрять. А козак добре дбає, на жінку не потурає, жінці віри не діймає. ЗОЮР. І. 216. Хиба ти йому доймаєш правди? Полт.
Завда́ток, -тку, м. Задатокъ. Добре слово стоїть за завдаток. Ном. № 10674. Я трохи дам завдатку, а там зароблю в кого майструючи та й оплачусь. Г. Барв. 186.
Зали́гувати, -гую, -єш, сов. в. залига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Надѣть веревку (налигач) на рога вола. Сірі воли залигає. Чуб. V. 1034. 2) Переносно: схватить, лишить свободы. Мене залигали того ж дня і держали під арештом і до сьогодні. Новомоск. у.
Линьба́, -би, ж. Время линянія.
Пивце, -ця́, с. Ум. отъ пиво.
Питення, -ня, с. Питье. Оттут можно і питенням і їденням підживитись. О. 1861. VIII. 27.
Прикинути, -ся. Cм. прикидати, -ся.
Тачка, -ки, ж. Тачка. Фр. Пр. 119. Везуть люде тачку. Грин. 1. 38. Ум. тачечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВЕРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.