Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвертати

Відвертати, -таю, -єш, сов. в. відвернути, -ну, -неш, гл. 1) Отворачивать, отворотить, отвращать, отвратить; поворачивать, поворотить. Відвертає від неї очі. МВ. ІІ. 27. Не годиться відвертати хліб нарізаним боком до стіни. Чуб. І. 109. Нехай Бог відвертає. Ном. № 5139. Щоб я од вас лиця не відвернула. Ном. № 3241. 2) Отъѣзжать, отъѣхать, отплывать, отплыть. Ви, турки-яничари, по маленьку, браття, ячіте, од галери одверніте. АД. І. 216. 3) Отваливать, отвалить. Одвернув (камінь). Рудч. Ск. І. 86. Годі орати! — Як годі? — каже чоловік. — Дві скиби тільки одвернути та й упруг. Г. Барв. 198. 4) Возвращать, возвратить. Були в мене старости, підбрехачі твої, ну, одвернув я почеськи тобі хліб, не прогнав тебе. Г. Барв. 455. 5) Пахать, вспахать плугомъ второй разъ поперегъ или вдоль участка. Нѣжин. у. 6) Отклонять, отклонить что-либо. І кулі мов рукою одвертає. К. ЦН. 251. Єсть такії люде, ща на пожежі уміють одвернуть вітер од сусідньої оселі. Грин. II. 324. 7) Отвлекать, отвлечь, отклонять, отклонить. Відвертала вона мене від сеї думки. Тебе прошу, голочко: відверни злих собак од мого скота. Чуб. І. 69. 8) О колдовствѣ: возвращать, возвратить первоначальный видъ, отвращать, отвратить. Зробив (чарами), то була біла редька, а то зусім почорніла, та вже назад не одверне, шоб чорна стала білою. Драг. 77. 9) Вычитать, вычесть. Жиду грошей не понесу міняти, бо він зараз довг одверне. Бессаp. 10) Отвѣчать, отвѣтить. Та чую ж, чую, — одвертає. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВЕРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВЕРТАТИ"
Бідніти, -нію, -єш, гл. = біднійшати.
Воларь, -ря, м. = воляр. Галиц.
Запричаща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. запричасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Пріобщаться, пріобщиться, принимать, принять причастіе.
Мали́зна, -ни, ж. Малость.
Натокмачувати, -чую, -єш, гл. и пр. = натовкмачувати и пр.
Передслово, -ва, с. = передмова. Шевч. (1883), 140.
Росплюватися, -плюю́ся, -єшся, гл. Разсориться, разойтись. Як дружили, та й росплювались. Кобел. у.
Сіроманець, -нця, м. Эпитетъ волка: сѣрый. Вовки-сіроманці набігали, тіло козацьке реали. Макс.
Сова, -ви, ж. 1) Сова. Ні сич, ні сова. Посл. 2)кі́тча. Филинъ. Вх. Лем. 425. Ум. со́вонька, со́вочка.
Четверик, -ка, м. Четверикъ, четверка. Пішов четвериком орать. Рудч. Ск. І. 180. Ум. четверичо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВЕРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.