Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвертати

Відвертати, -таю, -єш, сов. в. відвернути, -ну, -неш, гл. 1) Отворачивать, отворотить, отвращать, отвратить; поворачивать, поворотить. Відвертає від неї очі. МВ. ІІ. 27. Не годиться відвертати хліб нарізаним боком до стіни. Чуб. І. 109. Нехай Бог відвертає. Ном. № 5139. Щоб я од вас лиця не відвернула. Ном. № 3241. 2) Отъѣзжать, отъѣхать, отплывать, отплыть. Ви, турки-яничари, по маленьку, браття, ячіте, од галери одверніте. АД. І. 216. 3) Отваливать, отвалить. Одвернув (камінь). Рудч. Ск. І. 86. Годі орати! — Як годі? — каже чоловік. — Дві скиби тільки одвернути та й упруг. Г. Барв. 198. 4) Возвращать, возвратить. Були в мене старости, підбрехачі твої, ну, одвернув я почеськи тобі хліб, не прогнав тебе. Г. Барв. 455. 5) Пахать, вспахать плугомъ второй разъ поперегъ или вдоль участка. Нѣжин. у. 6) Отклонять, отклонить что-либо. І кулі мов рукою одвертає. К. ЦН. 251. Єсть такії люде, ща на пожежі уміють одвернуть вітер од сусідньої оселі. Грин. II. 324. 7) Отвлекать, отвлечь, отклонять, отклонить. Відвертала вона мене від сеї думки. Тебе прошу, голочко: відверни злих собак од мого скота. Чуб. І. 69. 8) О колдовствѣ: возвращать, возвратить первоначальный видъ, отвращать, отвратить. Зробив (чарами), то була біла редька, а то зусім почорніла, та вже назад не одверне, шоб чорна стала білою. Драг. 77. 9) Вычитать, вычесть. Жиду грошей не понесу міняти, бо він зараз довг одверне. Бессаp. 10) Отвѣчать, отвѣтить. Та чую ж, чую, — одвертає. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВЕРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВЕРТАТИ"
Зви́шки нар. Высотой.
Зміїв, -ва, -ве Принадлежащій змѣю. Недалеко од змієвого логва. Грин. ІІ. 235.
Золяник, -ка́, м. 1) Покупающій золу на мыльные заводы. Мнж. 2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести. Вас. 157.
Каменюка, -ки, ж. = камінюка. Якби мені попалась каменюка. Кв.
Меже́ний, -а, -е. 1) Средній; обычный; какъ разъ такой, какъ должно быть. Косарь саме межений. Харьк. г. Чи зелений хліб? — Ні, він тепер саме межений. Лубен. у. То була прибутна, а то вже стала межена вода. Кременч. у. 2) Лѣтній. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін або до Миколах, поки льод стане. Азовск. побереж. 3) Вяленый? маринованный? Межені осятри до хріну. Мкр. Г. 60.
Нехибний, -а, -е. 1) Безошибочный, безпорочный. Я ж за правду за нехибну буду Бога прославляти. 2) Неуклонный.
Обплутати Cм. обплутувати.
Сукманич, -ча, м. Старшій въ компаніи древорубовъ, староста ихъ. Вх. Зн. 67.
Уводитися, -джуся, -дишся, сов. в. увестися, уведуся, -дешся, гл. 1) Вводиться, ввестись. 2) Соблазняться, соблазниться.
Цариночка, -ки, ж. Ум. отъ ца́рина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВЕРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.