Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відволож

Відволож, -жі, ж. = відлига.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЛОЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЛОЖ"
Брижуватий, -а, -е. = брижнастий
Дова́жувати, -жую, -єш, сов. в. дова́жити, -жу, -жиш, гл. Довѣшивать, довѣсить, оканчивать, окончить взвѣшивать. Важили до заходу сонця, та ще й смерком доважували. Черном.
Дря́сен, -ну, м. Раст. Polygonum hydropiper. Вх. I. 12.
За́ря́д, -ду, м. Правленіе, у правленіе. Жел.
Лупа́ 2, -пи, ж. 1) Перхоть (на головѣ). Харьк. г. 2) Чешуя рыбья. Вх. Лем. 433.
Наспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. наспори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, запасать, призапасить. Желех. 2) Доставлять, доставить, снабжать, снабдить въ изобиліи. Вх. Зн. 40.
Перкалевий, -а, -е. Коленкоровый. Перкалеві сорочки. Чуб. VII. 426.
Спроможність, -вости, ж. = спромога. Чуб. І. 233. Не скупість — така спроможність. Ном. Як спроможність. Какъ позволяютъ средства Зодягалися таки, як спроможность їх була. Рудч. Ск. II. 174.
Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита. Желех.
Хрипка, -ки, ж. = хрипавка. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОЛОЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.