Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відволож

Відволож, -жі, ж. = відлига.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЛОЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЛОЖ"
Безжалісливий, -а, -е.
Випорожні, -нів, м. мн. Въ выраж.: випорожні ловити. Воронъ ловить, зѣвать.
Дровиня́ка, -ки, ж. Большое полѣно дровъ, бревно. Дві дровиняки, чотирі колики, восім дір, дев'ята щіль. (Загадка: ярмо). ХС. ІІІ. 64.
Запоро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. запороши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Пылиться, запылиться. 2) О глазѣ: засориться.
Ляхі́вський, -а, -е. Польскій. Наші дівчата і хлопці швидко зацвенькали по ляхівській. Левиц. І. 159.
Милости́вий, -а, -е. Милостивый. Господи милостивий. Ном. № 3544. Пані милостива! будьте ласкаві, скажить мені, що мій чоловік на чужині, як проживає. МВ. І. 49. Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані. Єв. Мт. V. 7.
Пестивий, -а, -е. Нѣжный, ласкающій. Мати увечері своїм пестивим голосом нашепче дитині про любов до всього живого. Мир. ХРВ. 84.
Позамордовувати, -вую, -єш, гл. Замучить (многихъ).
Укоїти, укою, -їш, гл. Сдѣлать — преимущественно — что либо дурное. Пан Каньовський кого б ні зустрів поодинчого, то щось йому та вкоїть. Грин. II. 230. А що се ти вкоїв, псявіро? Г. Барв. 190. Вкоїти халепи. К. ЦН. 284.
Усісінько нар. Рѣшительно все.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОЛОЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.