Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відволож

Відволож, -жі, ж. = відлига.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЛОЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЛОЖ"
Байдачище, -ща, м. Ув. отъ байдак.
Відімстити Cм. відімщати.
Дообі́дати Cм. дообідувати.
Заслу́жина, -ни, ж. = заслуга 2. Ой нетяго, нетяго, нетяженько моя, де заслужина твоя? Чуб. V. 1023.
Кадний, -а́, -е́ Дымный, закоптѣлый. Желех. Закр.
Кандзюба, -би, ж. Кривизна, крючекъ. Мнж. 181.
Насмішка, -ки, ж. = смішки. Уже минаються дівоцькі насмішки. Чуб.
Ужеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться. Шух. І. 211.
Хвилинник, -ка, м. = хвилівник. ЗЮЗО. І. 113.
Черепиця, -ці, ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставить подлежащую обжиганію посуду. Вас. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОЛОЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.