Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбаглувати

Відбаглувати, -лую, -єш, гл. Отстоять, спасти. Відбаглувати від смерти. Хотів був нашу собаку забрати, — ледві одбаглувала. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБАГЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБАГЛУВАТИ"
Бридкість, -кости, ж. 1) Мерзость, гнусность. 2) Безобразіе, дурнота.
Другоря́дний, -а, -е. Второстепенный. Желех.
Зва́бити Cм. звабляти.
Зда́лий, -а, -е. = здатний. Желех.
Левиний, -а, -е. = лево́вий. О Боже! потрощи їм зуби, кріваві щелепи левині! К. Псал. 132.
Макове́ць, -вця, м. = маковинець? Мак? Ой на горі мак, на долині мак, на горі маковець. Чуб. III. 48.
Наволокти́, -ся. Cм. наволікати, -ся.
Натечи, -чу, -че́ш, гл. = натекти. Желех.
Розвітритися, -риться, гл. безл. Сдѣлаться вѣтрено (о погодѣ).
Хмуровокий и хмуроокий, -а, -е. Съ угрюмо смотрящими глазами, т. е. угрюмый, сердитый. Вх. Зн. 76. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБАГЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.