Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбаглувати

Відбаглувати, -лую, -єш, гл. Отстоять, спасти. Відбаглувати від смерти. Хотів був нашу собаку забрати, — ледві одбаглувала. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБАГЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБАГЛУВАТИ"
Граба́рство, -ва, с. Занятіе земляными работами.
Ґазді́вський, -а, -е. Хозяйскій.
Зоряно нар. Много звѣздъ. А зоряно так, що, здається, зорями в вічі сипле. мн. (КС. 1902. X. 148).
Карноухий, -а, -е. Съ маленькими ушами.
Кривоустий, -а, -е. = криворотий. Жел.
Навскі́с нар. Наискось. Желех. Зміевск. у. Cм. навкіс, навкоси.
Підвал, -лу, м. 1) ? 2) у підвал. Безъ разбору, сплошь. Зсапувала все в підвал. Сосниц. у.
Французка, -ки, ж. Француженка. Желех.
Хвиленька, -ки, хвилечка, -ки, ж. Ум. отъ хвиля.
Цісарювати, -рюю, -єш, гл. Быть императоромъ, царствовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБАГЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.