Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова.
Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Гварити, -рю, -риш, гл. Говорить. Як бим не зробила, то бим не гварила.
Гниляччя, -чя, с. соб. Сгнившія растенія, гниль.
Деренча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.
Задриста́ти, -щу́, -єш, гл. Запачкать поносомъ.
Нацокотітися, -кочуся, -тишся, гл. Нащебетаться, наболтаться.
Свавільство, -ва, с. Своевольничество.
Цокати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цокнути, -кну, -неш, гл. Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. Вона цокнула тим зубом об сковороду. О часахъ: тикать. Годинник на стіні цокав.
Черепок, -нка, м.
1) Черепокъ. Дарма, що в черепку, аби куриця жарена.
2) Черепъ человѣка. Ум. черепо́чок.
