Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбіснуватися

Відбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Перебѣситься. Як відбіснувався становий, то й почав говорити наче людина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІСНУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІСНУВАТИСЯ"
Буркування, -ня, с. 1) Мощеніе камнемъ. 2) Воркованье.
Іконний, -а, -е. Иконный. МВ. IІI. 91.
Мере́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Дѣлать ажурные узоры. Ой стрічечка до стрічечки, мережаю три ніченьки, мережаю, вишиваю. Шевч. 375. 2) Украшать рѣзьбой деревянныя вещи. 3) Исписывать, испещрять. І довелося знов мені на старість з віршами ховатись, мережать книжечки. Шевч. 376.
Наздого́нити, -го́ню, -ниш, гл. = наздоганяти. Запрягайте, слуги мої, коні воронії, наздогоньте літа мої, літа молодії. Мет. 253.
Налата́ти Cм. налатувати.
Намо́вонька, -ки, Ум. отъ намо́ва.
Пообгодовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ).
Сморід, -роду, м. Смрадъ, вонь. Борз. у. Більш смороду, ніж потіхи. Ном. № 9853.  
Ударятися, -ряюся, -єшся, сов. в. ударитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Только сов. в. Удариться, ударить себя. На руках понесуть тебе, щоб не вдаривсь об камінь ногою. Єв. Мт. IV. 6. Да вдарилась мати, об поли руками: тепер же я, мої діти, пропали із вами. Н. п. Ой підлинув соколонько під зелений сад та вдарився крилечками об зелений сад. Мет. 177. Шляхтянка скрикнула, підняла руки до неба і, як нежива, вдарилась об землю. Стор. МПр. 139. 2) Бросаться, броситься, побѣжать. Дівчата вдарилися в-ростіч. Мир. Пов. І. 148. В погонь.... ударилась за Марком. Мнж. 26. ударитись навтікача. Броситься бѣжать. 3) Отправляться, отправиться. Ударилась в город мамкувати. Щог. В. 100. у мандри вдарилась. Отправилась въ дорогу, пошла бродяжничать. Мир. Пов. 11. 95. 4) Обращаться, обратиться къ кому, прибѣгнуть къ кому. Вона вдарилась до знахарки. ЗОЮР. II. 34. вдарятися в що. Прибѣгать къ помощи чего, обращаться къ чему. Не плач, мати Оврамихо, не вдавайся вліки, — випроводила сина Овраменка у поход навіки. Не плач, мати Оврамихо, не вдаряйсь в ворожки, — поховали сина Овраменка в степу край дорожки. Грин. III. 584. Cм. вдаватися. 5) ударитись у голос, у плач. Заплакать. Г. Барв. 58. 6)у тугу. Запечалиться. Чуб. V. 402.
Уректи, -ся. Cм. урікати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБІСНУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.