Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відводити

Відводити, -джу, -диш, сов. в. відвести, -веду, -деш, гл. 1) Отводить, отвесть. Одведи її додому. 2) Отстранять, отстранить. 3) Взводить, взвесть. Одвів курка і вже хотів.... стріляти. Чуб. І. 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОДИТИ"
Габовий, -а, -е. Сдѣланный изъ бѣлаго сукна габи. Рукавичейки габові. Гол. II. 119.
Лихоро́б, -ба, м. Злодѣй. Не можна лихороба (змія) вдержати, бо пече таким огнем пекельним, пече, дере! Чуб. II. 187.
Мазе́пський, -а, -е. Бранное слово: плохой, глупый. Мазепська дівчина. Грин. І. 86.
Мацько́, -ка, м. Нерѣшительный человѣкъ, человѣкъ, идущій ощупью.
Потеруха, -хи, ж. 1) = потерть. Кіев. Подольск. Волын, гг. 2) Сифилисъ. Шух. І. 45. Ум. потерушка, потерушечка. Грин. III. 462. Хоч і риба потерушка, та хороша юшка. Ном. № 13843.
Раврик, -ка, м. = равл. Лохв. у.
Самокиш, самокиша, -ші, ж. = самокисє. Вх. Зн. 62. Желех.
Спільний, -а, -е. Общій, совмѣстный. К. ЧР. 427. Не спільний хліб. Черк. у. Розмова стала спільною. Левиц. Пов. 262.
Хатяний, хатєний, -а, -е. Относящійся къ хатѣ. Шух. І. 89.
Хлопіт, -поту, м. и пр. = клопіт и пр. Голові хлопіт, а біді весілля. Ном. № 2215.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.