Важки, -ків, мн. Вѣсы небольшіе.
Габа, би, ж.
1) Бѣлое сукно турецкое. Ой із города із Трапезонта виступала галера,... турецькою білою габою покровена. У Шевченка снѣжная пелена. Возьме її (діброву) та й огорне в ризу золотую і сповиє дорогою білою габою.
2) Кайма? Хустка з золотими квітами, з золотою габою. Хустка колись була чорна із габою, тепер стала руда.
Грубеле́зний, -а, -е. Очень толстый. Намацав грубелезного стовпа мурованого.
Дю́дінька, дю́дічка, дю́дька, -ки, ж. Ум. отъ дюдя.
Зди́рщина, -ни, ж. = здирство.
З'являтися, -ля́юся, -єшся, сов. в. з'яви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Являться, явиться. Там, де його ніхто не сподівався, там він з'являвсь. Нова рада, нова рада світу ся з'явила. Перед гетьманом козаки з'явились.
Луплі́ння, -ня, с. Сдираніе, обдираніе (кожи, скорлупы, коры, шелухи и пр.).
Мени́ни, -ни́н, ж. мн. Именины. У пана менини.
Прокукурікати, -каю, -єш, гл. Прокукарекать, прокричать (о пѣтухѣ).
Просяти и просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла.
