Визнати, -ся. Cм. визнавати, -ся.
Дові́ритися, -рюся, -ришся, гл. Навѣрное узнать. Так от батько вже довіривсь, хоч люде й кажуть, що нема.
Корчомка, корчо́мочка, -ки, ж. Ум. отъ корчма.
Кривий, -а́, -е́ 1) Кривой, искривленный. Кум красно говорить, але кривий писок має. Криве дерево не дужо випрямитись. 2) Хромой. Усім подав вечеряти, а одному старому кривому вовкові нічого було дати. 3) Ложный, неправый. В моїх словах не знайдете лукавства, я знаю й сам, що просте, що кривее. 4) криве слово. Противорѣчіе кому. Так уже її поважали, що, мовляв, і кривого слова боялись. 5) кривим оком поглядати. Косо смотрѣть. На козацьку Україну кривим оком поглядали. 6) кривий танець. Весенняя хороводная игра. 7) криве зілля. Раст. Polygonum bistorta. Ум. кривенький, криве́сенький, кривісінький. Така... гарна, тільки трошки кривенька. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький.
Набрости́тися Cм. наброщуватися.
Небога, -ги, ж.
1) Племянница. Була в мене небога, при мені вона й зросла, бо сиротою осталася змалку.
2) Бѣдняжка. Була колись Гандзя, каліка небога. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі.
3) Голубушка, милая. Ой поклонітесь дівчині небозі, а що мені добре в далекій дорозі. Скарай мене, Боже, на гладкій дорозі, коли я помислю об другій небозі. Ум. небіжка.
Понаказувати, -зую, -єш, гл. Наговорить (во множествѣ). Понаказували моїй матері такого, чого й зовсім не було.
Призволення, -ня, с. Позволеніе; соизволеніе.
Татарченя, -няти, с. = татарча. Ум. татарченятко.
Хавтурувати, -рую, -єш, гл.
1) Врать взятки.
2) Собирать поборы натурой (о духовенствѣ).
