Вапнярка, -ки, ж. Печь для выжиганія извести.
Головуватий, -а, -е. О растеніяхъ: имѣющій головню 1. Головувате просо.
Грахви́н, -на, м. Графинъ.
Забілі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Забѣлѣть. Забіліли сніги. День забілів. І. 100).
Земле́пис, -су, м., земле́пись, -сі, ж. Географія.
Косиця, -ці, ж.
1) Небольшая коса.
2) мн. Начесы на вискахъ у дѣвушки.
3) Загнутое перо на хвостѣ птицы. Сизий селезень з чорними косицями. Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці.
1) = косниця. А в пшениці золоті косиці.
5) Цвѣтокъ, — говорится преимущ. о тѣхъ цвѣтахъ, которыми дѣвушки украшаютъ голову. Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці. Въ этомъ стихѣ б. м. косиця = Iris, такъ какъ косичка — Iris.
6) Родъ вышивки.
7) Сортированный (по длинѣ) волосъ изъ конскихъ хвостовъ для ситъ. Ум. косичка, косиченька.
Мідня́к, -ка́, м. = мідень.
Простіненько нар. = простісінько. А я простіненько за ним побіг.
Сизик, -ка, м. Особый родъ шмелей съ зеленовато-сизымъ пушкомъ на верхнемъ щиткѣ.
Чорнявка, -ки, ж. Брюнетка. У їх була дівка-чорнявка. Ум. чорнявочка. Циганочка-чорнявочка.
