Ваканець, -нця, м. Невоздѣлываемая, запасная земля.
Голінний, -а, -е. 1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. От дівка голінна, так так! 2) Способный къ чему. Він голінний до всього. 3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані. Я дуже на сон голінна, — як засну, то вже й до світу не кинуся. голінний до скляного бога. Любитъ выпить. 4) Бритвенный, отточенный для бритья, годный для бритья. Голінний ніж. Оця коса голінна год п'ять живе в мене: вона саме до гоління.
Голубинець, -нця, м. Раст. Empetrum nigrum L. Гнав пінную на курдимон,.... дягиль, троянду, голубинець.
Горбо́вина, -ни, ж. 1) Возвышенность, выпуклость на поверхности земли. 2) Выпуклость на какой-либо вещи, напр. на древесномъ стволѣ.
Грушшя́, -шя́, с. соб. Груши (деревья и плоды).
Дьо́готь, -гтю, м. = діготь. Тхне смолою та дьогтем.
Козакування, -ня, с. Козацкая жизнь. Господь наустив тебе взятись ізнов до козакування.
Кушати, -шаю, -єш, гл. = куштувати.
Ростомилений, -а, -е. Любезнѣйшій, милый. Літала она без гори до своєї любой ростомиленой матері.
Спогудити, -джу, -диш, гл. = огудити.
