Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбігати 1

Відбігати 1, -гаю, -єш, гл. 1) Отбѣгать. Я вже своє відбігав, — біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг. 2) О коровѣ: окончить случку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІГАТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІГАТИ 1"
Біличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ білиця. 2) Имя бѣлой собаки. Вх. Зн. 68.
Горяни́ця, -ці, ж. На гіроньки по ягідоньки, на горяниці по полониці, у долану по калину. Мил. 161.
Жахну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ жаха́тися. Вздрогнуть, кинуться съ испугу. Ой мені лишечко! жахнулась Катря обік мене. МВ. ІІ. 90. Пані так і жахнулась, аж одскочила, ніби вкололась, або опеклась. Левиц. І. 334. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. 53.
Заверну́ти, -ся. Cм. заверта́ти, -ся. Заверт, ту, м. 1) = завертень. Нічим вовкові блювати, так завертами. Ном. № 2823. 2) Заворотъ, поворотъ. Отой Шпак живе на заверті. Камен. у.
Замучи́тися 2, -чу́ся, -чи́шся, гл. Покрыться мукою, также: забиться мукою (объ отверстіяхъ сита). Як сито замучиться, то не треба його оббивати. Мнж. 154.
Наля́скати, -каю, -єш, гл. 1) Нахлопать, нащелкать. 2) Надавать пощечинъ. 3) Наболтать языкомъ.
Об'їсти, -ся. Cм. об'їдати, -ся.
Прирахувати, -ху́ю, -єш, гл. Присчитать.
Тезко, -ка, м. Тезка. Ой тезку мій, тезку, лізь ти на березку. Грин. III. 660.
Чімхати, -хаю, -єш, гл. = чухрати 1, 2, 4. Вх. Зн. 80. Чімхай до війта. Вх. Зн. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБІГАТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.