Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбігати 1

Відбігати 1, -гаю, -єш, гл. 1) Отбѣгать. Я вже своє відбігав, — біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг. 2) О коровѣ: окончить случку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІГАТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІГАТИ 1"
Випекти, -ся. Cм. випікати, -ся.
Восьмака, -ки, ж. Восьмерка въ картахъ.
Гарматня, -ні, ж. Арсеналъ.
Зама́зати, -ся. Cм. замазувати, -ся.
Кендюшок, -шка, м. Ум. отъ ке́ндюх.
Ля II. Употребляется какъ вставка. Я ходив ля до нею. Вх. Зн. 34. П'ять днів ля робив. Вх. Зн. 34.
Підгайстер, -тра, м. = підгейстер.
Порозмлівати, -ваємо, -єте, гл. Сильно развариться. Порозмлівали кістки в казані. Сосниц. у.
Скіцнути, -цну, -неш, гл. = скікнути.  
Скрипати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] скрипнути, -пну, -неш, гл. Скрипѣть, скрипнуть. Нанявся — продався: скажуть дверима скрипати, то скрипай. Ном. № 10386.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБІГАТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.