Брунька, -ки, ж.
1) Древесная почка (лиственная). На весні береза бруньки наганяє. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ.
2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Ум. брунечка.
Догаря́ти и догоряти II, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Жінка йому групко догаряє за свою худобу.
Дорозумі́тися, -мі́юся, -єшся, гл. Додуматься, сообразить, догадаться. Дорозумівся і я як зробить.
Збі́йник, -ка, м. Разбойникъ. Ум. збі́йничок, збійниченько.
Наді́сь нар. = надійсь. Та моя хороба надісь не скоро мене покине.
Нала́пати, -ся. Cм. налапувати, -ся.
Начервонити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать краснымъ.
Неприступно нар. Недоступно.
Прохоріти, -рію, -єш, прохорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = прохворіти.
Стравне, -но́го, с. Кормовыя деньги.
