Гіллячка, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Дранти́вий, -а, -е. 1) Изорванный, рваный. 2) Дрянной, негодный. Дрантива коновка. Дрантива свита. Дрантиві колеса.
Кика, -ки, ж. Дѣтск. слово. Мясо. Як дає дитині мняса, то каже: на́ кики! на кики!
Крок, -ку, м.
1) Шагъ. Дурному з кроку ступити, — сто днів од пусту доступити. Но що ту приходиш кроком зрадливим.
2) Часть основы, которую ткачъ можетъ заткать до новаго поворота навоя: заткавъ ее, ткачъ, поворачивая верхній навой, развиваетъ съ него часть основы, навертывая въ то-же время сотканный крок полотна на нижній навой; крок находится между ма́ґлем і ля́дою.
Платок, -тка, ж.
1) Слой. Укопану глину беруть платками за помочию зелізних лопаток.
2) Платокъ. Ум. плато́чок.
Помізчити, -чу́, -чи́ш, гл. Разбить въ дребезги. Потрощив, помізчив геть ті горшки.
Пригіркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть.
Сливовий, -а, -е. Сливовый.
Тяжкий, -а, -е. 1) Тяжелый. Тяжке колесо. 2) Трудный. Тяжкі часи. 3) Сильный, большой, великій. Лихо тяжке. Тяжке нарікання. Ум. тяженький.
Фукати, -каю, -єш, гл. 1) Дуть (ртомъ). 2) Браниться, кричать. Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. — на ко́го. Бранить кого, кричать на кого. Іде наймит із пан щини, на воли фукає.
