Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвічальність

Відвічальність, -ности, ж. Отвѣтственность. Темрява окривала наш український розум із давніх давен що до.... нашої одвічальности перед судом культури. К. Кр. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІЧАЛЬНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІЧАЛЬНІСТЬ"
Вивадити, -джу, -диш, гл. Выпречь. Мусів коні вивадити. Вх. Лем. 397.
Віхало, -ла, с. = віхола. Мир. Пов. І. 112.
Лебонь нар. = либонь. Заслаб чумак, заслаб, молоденький, да лебонь хоче вмерти. Чуб. V. 1044.
Нагорну́ти Cм. нагортати.
Наді́бка, -ки, ж. Яйцо сказочное? К. Дз. 150. Ум. наді́бочка. Ось на ралець тобі куріпочку приніс, — вона знесе колись яєчко золотеньке, знесе надібочку, незнану між гульвіс: замкнене царство в ній, гарненьке, хоч маленьке. К. Дз. 151.
Напина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. напну́ти и нап'ясти́, -пну, -не́ш, гл. 1) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть, покрывать, покрыть, надѣвать, надѣть. Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв. Чуб. V. 956. Благослови, отамане, намет нап'ясти. Мет. 449. Лізе на лавку, напинає богів. Грин. III. 446. Виходить мати з житом, нап'ята кожухом навиворот. Грин. III. 442. Напни хустку! Я ж тебе, сестрице, напинаю (наміткою). Мет. 208. Уздечки не напнуть на його (на коня). Греб. 382. напнути мо́крим рядно́м. = накри́ти мокрим рядно́м. Батько напнув його мокрим рядном. Левиц. І. К. С. 2) Натягивать, натянуть (струну, веревку и пр.). Напинати лука. Як напне стрілець тетівку. Рудч. Ск. II. 83. 3) Нападать, напасть, наброситься на кого. Набіг вовк на табун гуртових свиней; вони його як нап'яли, одна попінила, дак того вовка і розірвали... вовки. О. 1861. V. 68. Въ переносн. смыслѣ: настаивать, настоять, прижимать, прижать къ стѣнѣ. Напнув жида, щоб повернув гроші. Напинали його, щоб росказав, що він дума. Павлогр. у. 4) Догонять изо всѣхъ силъ. Шість чололовіка вовків як нап'яли одного зайця: один біжить, а другі одстануть; а далі другий як уляже — от-от дожене. О. 1861. V. 69. 5) напиня́ти пупа. = напинатися 3. Ном. № 10018.
Одягнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = одягтися. Багатир одягнувся, взяв мотузка і пішов. Рудч. Ск. І. 110.
Повнощотний, -а, -е. Заключающій столько предметовъ, сколько ихъ должно быть по счету. Вас. 190.
Увірувати, -рую, -єш, гл. Увѣровать. І чудесам твоїм увірують на світі твої малі убогі діти. Шевч. 626.
Удавання, -ня, с. Притворство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВІЧАЛЬНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.