Відерце, -ця, с. Ум. отъ відро.
Гайок, -йка, м. Ум. отъ гай.
Ґурґу́ля, -лі, ж. = Ґуля.
Замоли́ти Cм. замолювати.
Зучати, -ча́ю, -єш, сов. в. зучи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пріучать, пріучить. Зучай дитину чистенько коло себе ходити. Ви його не зучайте курити.
Лю́дськи́й, -а, -е. 1) Человѣческій. Де люде не ходють і людський христіянський глаз не заходе. Напився він не раз людської крови. І погляд у його не людський. 2) Человѣчный, привѣтливый. 3) Порядочный, разумный, смыслящій. Не попалось кому людському взяти. півтора людського. Неразумное, неумѣстное. Що скаже, то півтора людського. 4) Народный, простонародный. То земля панська, а то людська. 5) Чужой, не свой. Постаріла мене, брате, людська робітонька.
Повинуватитися, -чуся, -тишся, гл. Повиниться, сознаться въ винѣ.
Скатерть, -тя, м. Скатерть. З старого скатертя зробив скатертинку. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю.
Тузяка, -ки, м. Ув. отъ туз.
Швиг меж. Швырь. Як суха земля копати, то тільки швиг, швиг з ями.
