Бордюг, -га и бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Висиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висилити, -лю, -лиш, гл.
1) Обезсиливать, обезсилить, изнурять, изнурить.
2) Истощать, истощить.
Драбиня́стий, -а, -е. = драбинчастий.
Кулачина, -ни, м. Кулакъ. А я постелю сірячину, а в головах кулачину.
Лакейча, -чати, с. Дитя лакея.
Лантушка, -ки, ж. Неповоротливая, мѣшковатая женщина.
Плазовитий, -а, -е. 1) Пресмыкающійся.
2) Плоскій.
3) Подлый.
Повіз 1, -возу, м. Экипажъ. Посідали пани у той повіз. Перестріли разбойники і одібрали і гроші, і одежу, і коні з повозом.
Сорокатий, -а, с. = строкатий.
Штурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть штурманомъ. З Полінуром повстрічався, штурманував що при йому.
