Дити́нник, -ка, м. Матка, Uterus.
Заціди́ти, -джу́, -диш, гл. Сильно ударить, хватить. Турн перший зацідив Енея, що з плеч упала і керея. По потилиці й заціде.
Зблі́длий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Сонце викотилось з-за Дніпра й освітило їх зблідлі лиця й трохи червоні очі. Тонкі та зблідлі уста.
Легкоду́хий, -а, -е. 1) Слабый, изнѣженный. 2) Малодушный, трусливый. Такі легкодухі, що в радощах та роскошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають. Чіпка росказував, який йому здався вовк: здоровий, а легкодухий.
Назва́ний, -а, -е. 1) Названный. 2) Названный (о родственникѣ). Чужий отець, названий, чуже дитя клене-проклинає. Прикликав названого сина свого. Названа родина. Свойственники, не кровные родственники. А як пристигла нещасна година, названа і кревна відреклась родина. 3) Именованный (о числѣ).
Нать, -ти, ж. Усикъ, прицѣпка на растеніи.
Позсікати, -ка́ю, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Велика була буря... Дощ комиші позсікав, як шаблею.
Проквилити Cм. проквиляти.
Скликати, -ка́ю, -єш, сов. в. скликати, -чу, -чеш, гл. Сзывать, созвать. Усе військо своє докупи у громаду скликає. Дзвін до церкви, скликає, а сам в ній не буває.
Сколупати, -па́ю, -єш, гл. Исковырять.
