Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвичити

Відвичити, -чу, -чиш, гл. Отучить. От тари одвичите од сахарю. Черниг. г. Одвичити од горілки. О. 1862. І. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВИЧИТИ"
Відслужити Cм. відслужувати.
Дешевина́, -ни, ж. = Дешевня.
Змикнути, -ну́, -не́ш, гл. Увернуться, отскочить въ сторону, убѣжать. Хотів ударити чорта, а тий (= той) змикнув, і кий ударився об камінь. Чуб. І. 46.
Кабзан, -на, м. Ходатай. Желех.
Ли́шки I, -ків, мн. Раст. Trifolium repens. ЗЮЗО. І. 170.
Малі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно маленькій, крошечный.
Полошливий, -а, -е. = полохливий. Полошливий кінь. Камен. у.
Примудрувати, -ру́ю, -єш, гл. Придумать, ухитриться.
Розціпити Cм. розціпляти.
Шуря-буря, ж. Вихрь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.