Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвічний

Відвічний, -а, -е. Вѣчный, всегда бывшій. Довгий острів на Дніпрі, укритий одвічним лісом. Стор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІЧНИЙ"
Драни́чина, -ни, ж. = дра́ниця. Загадка. Драничина хоть яку купу звалить. Черниг. Губ. Вѣд. 1859, № 29, стр. 209.
Змочити Cм. змочувати.
Латинь, -ни, ж. = латина.
Потелепати, -паю, -єш, гл. Потрясти. Як потелепав і всьо завалив. Гн. І. 36. Сливку потрис, потелепав, та й не впала не їдна. Гн. І. 208.
Пригорілий, -а, -е. Пригорѣлый. Вони пір'я пригоріле нюхали. Ном. № 13186.
Ременнак, -ка, м. Ременный кнутъ. Угор.
Розвертувати, -тую, -єш, гл. = розвертати. Иди на річку пери, не розгортуючи, не розвертуючи. Чуб. V. 739.
Сваненька, сванечка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Цюцюня, -ні, ж. Ласкат. отъ цюця.
Штити, шту, штиш, гл. Чтить, почитать. Г. Барв. 207. Которий чоловік отця свого, матер гатить, поважає, тому Бог по всякий час помагає. Мет. 354.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВІЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.