Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відважити

Відважити, -ся. Cм. відважувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЖИТИ"
Вівчаренко, -ка, м. Сынъ пастуха овецъ. Аф. 315.
Дебри́ця, -ці, ж.? Де ся калинойка росла? Там в лісі при дебриці, при студельній водиці. Ки.
Доруба́ти, -ся. Cм. дорубувати, -ся.
Жень, -ні, ж. Сжинъ, ужинъ. Моєї жені снопів не дали. Канев. у. Жень не пов'язана, покидана гуком лежить. Г. Барв. 233. 2) Снарядъ, посредствомъ котораго взлѣзаютъ на дерево для осматриванія бортей. Радом. у.
Заштурмо́вувати, -вую, -єш, гл. = затушковувати. Конст. у.
Капшучок, -чка, м. Ум. отъ капшук.
На́встя́ж, навстяжи́, нар. = навстіж. Навстяж двері одчинила. Котл. Ен. Всі навстяжи ворота одперли. КС. 1882. IV. 169.
Пакісний 2, -а, -е. = пакісливий.
Ряжа, -жі, ж. 1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя. Желех. 2) Шайка банная. Ум. ряжка, ряжечка.
Стуга 1, -ги, ж. 1) Плетеная коробка изъ лозы, обмазанная глиной — для сохраненія зерна, муки. Розумна жона, як стуга пшона. Ном. № 1406. 2) Коробка изъ дуба. Виносе стужку з пирогами на місто. Лебед. у. Ум. стужка, стужечка. Узяли стужку з калачами. К. ЧР. 282.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВАЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.