Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відважити

Відважити, -ся. Cм. відважувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЖИТИ"
Барнавий, -а, -е. Бурый. Куропатва барнава. Вх. Лем. 390.
Золототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. Шевч. О28. Парча золототканая. К. ЧР. 58.
Оголошувати, -шую, -єш, сов. в. оголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Объявлять, объявить; возвѣщать, возвѣстить. На ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25. Король мене банитою-вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні. К. Бай. 69. 2) Опубликовывать, опубликовать. 3) Избирать, избрать голосованіемъ.
Побусурманити и побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Повсюдність, -ности, ж. Всеобщее распространеніе. Желех.
Позеленіти, -ні́ю, -єш, гл. Позеленѣть.
Талапання 2, -ня, с. = талапання.
Топливо, -ва, с. Топливо. Левиц. І. 73. Топлива нікому привезти Г. Барв. 517.
Тупання, -ня, с. Топанье.
Узварець, -рцю, м. Ум. отъ узварь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВАЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.