Білоручка, -ки, об. Малоработающій человѣкъ или малоработающая женщина; бѣлоручка. Ум. білоручечка.
Відпустити Cм. відпускати.
Гонько, -ка, м. Раст. Cichorium intybys, цикорій дикій.
Горли́ця 2, -ці, ж. = Орлиця.
Джорели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Бить ключемъ, струиться.
Дзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Звонить. Ще не дзвонено до церкви. Буркочуть-говорять, мов у дзвони дзвонять. 2) Звенѣть, бряцать. Іще таки і послі Хмельницького не раз дзвонив старий Шрам шаблею. Ой ключа мої, срібні злоті, ой не дзвоніте, не голосіте. 3) Разглашать. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. 4) Дзвони́ти по ко́му, — по душі. Звонить по усопшему. По дівчинонці дзвони дзвонили.
Зашко́дити, -джу, -диш, гл. Повредить; помѣшать. Слабому животові і пиріг зашкодить. Півкварта горілки зашкодила мені. Вовк кинеться на того чоловіка, котрий йому зашкодить догнати чорта. Бог як нам уродить, то буде нам і всім, і злодій не зашкодить. .
Зновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. знови́ти, -влю́, -виш, гл. Возобновлять, возобновить.
Попідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и підхилити, но во множествѣ.
Чеберхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пырнуть (ножемъ).
