Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відволожити

Відволожити, -ся. Cм. відволожувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЛОЖИТИ"
Безвиводно, нар. Постоянно, безпрерывно. У нашого кравця безвиводно робота є. Волч. у.
Зако́панець, -нця, м. Что-нибудь краденое и закопанное. Черк. у.
Закостри́читися, -чуся, -чишся, гл. Заартачиться. Я до його рідним братом, — а він як закостричиться, так куди тобі. Лебед. у.
Крет, -та, м. = кріт. Вх. Лем. 428.
Медя́нка, -ки, ж. Берестянка для меду.
Оконом, -ма, м. Экономъ, управляющій экономіей. Побачив Оксану наш пан окопом. МВ. І.
Посутяжити, -жу, -жиш, гл. Потянуть, повезти тяжело. Аби кінь добре посутяжив, зразу і на ноги впаде. Кременч. у.
Прислон, -ну, м. 1) Мѣсто, гдѣ лежитъ покойникъ въ домѣ. Угор. 2) Горный обрывъ. Угор.
Приховати, -ся. Cм. приховувати, -ся.
Урож'я, -ж'я, с. Урожай. Не тучить множ'я, єно урож'я. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.