Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбрехатися

Відбрехатися Cм. відбріхуватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРЕХАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРЕХАТИСЯ"
Вагоніти, -нію, -єш, гл. Беременѣть. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там, чи що, бо буде вагоніть усе близнятами. Ном. № 286.
Відбірання, -ня, с. 1) Отниманіе, отбираніе. 2) Полученіе. 3) Отборка.
Дзиґа́р, -ра́, м. = Годинник. Чаще въ уменьшит. формѣ: дзиґа́рок (Cм.).
Житняний, -а, -е. = житний. Вх. Лем. 413.
Заздалегі́дь, заздалего́ди и заздали́годи, нар. Заблаговременно. Готовили заздалегідь багацько всякого снаряду. Котл. Ен. IV. 57. Не дбайте заздалегідь, що казатимете. Св. Мр. XIII. 11. Дід заздалегоди піднявсь, палічку взяв, шкандибає. Г. Барв. 189. Тобі до сього діла заздалигоди привикати. О. 1861. XI. Кух. 10.
Зарида́ти, -да́ю, -єш, гл. Зарыдать. Ой зачула мати... заплакала, заридала. Чуб. V. 152.
Рукомество, -ва, с. Ремесло. Зараз знати, що той парубок у людіх був, бо рукомества навчивсь. Харьк. г.
Старунок, -нку, м. Стараніе, попеченіе. Старунок дав, то й видухав кінь, а не дай старунку, то й коня б не було. Н. Вол. у.
Чернецтво, -ва, с. 1) Монашество. 2) соб. монахи. К. ПС. 119.
Шаливіра, -ри, м. = шальвіра. Ой ви, козаки, ви, шаливіри, де сьте ви мого братенька діли? Гол. І. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБРЕХАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.