Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відважувати

Відважувати, -жую, -єш, сов. в. відважити, -жу, -жиш, гл. 1) Отвѣшивать, отвѣсить. Відваж соли.бебеха. Дать тумака, отвѣсить ударь. За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? Харьк. 2) — жизнь, життя. Рисковать, рискнуть жизнью. Оддала б тепер Леся душу, аби оборонить од смерти козака, що так щиро одважив за неї свою жизнь. К. ЧР. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВАЖУВАТИ"
Бенкетний, бенькетний, -а, -е. Относящійся къ пиру, банкетный. К. ЧР. 373. Запросила гостей до себе: і гостей, і дітей, і близьких приятелів на бенкетний день. Pauli. II. 103.
Випрятати, -таю, -єш, гл. Прибрать, убрать.
Дзьо́бро, -ра, м. Ребро. Коп'єм дзьобро пробивали. Чуб. ІІІ. 408.
Кіпнина, -ни, ж. Кучка земли, поднятая кротомъ. Кіпнини повказувалися. Вх. Уг. 244.
Морсну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ морскати. Як морснеш кого, то й ноги задере. Грин. І. 231. Ось і мене таки добре морснуло по носі. Левиц. І.
Освідчити, -ся. Cм. освідчати, -ся.
Покланятися 2, -ня́юся, -єшся, гл. = поклонятися. Брат сестрі покланяється. Чуб. V. 547.
Приступ, -пу, м. 1) Доступъ; приступъ. Мав приступ до двору. Левиц. Пов. 117. І приступу до тебе нема. Г. Барв. 497. 2) Приступъ (военный). Враг мене візьми, коли б я засурмив вам хоч на один приступ. К. ЧР. 66.
Тайстерка, -ки, ж. Ум. отъ тайстра.
Трачарь, -ря, м. = трач 1. Хотин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВАЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.