Витріщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. витріщитися, -щуся, -щишся, гл.
1) Вытаращивать, вытаращить глаза, пялить глаза, смотрѣть, выпуча глаза. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Як би все витріщилось на мужика, що йому буде, то вмер би з ляку.
2) Выставляться, выставиться (объ обнаженномъ тѣлѣ). З дірки голе коліно витріщилось.
Захолода, -ды, ж. Прохлада.
Зятів, -тева, -ве Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих.
Камениця, -ці, ж.
1) Каменная постройка.
2) Раст. костяника, Rubus saxatilis L.
Конюшина, -ни, ж. Клеверъ, Trifolium pratense.
Літ, -ту, м. Полетъ, леть. Цей і на літу хапа.
Пообворожувати, -жую, -єш, гл. Обворожить, очаровать (многихъ).
Сом, -ма, м. Рыба: сомъ. Ловили, ловили та й піймали сома.
Супочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Фертиґати, -ґаю, -єш, гл. Играть на свирѣли.
