Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвойовувати

Відвойовувати, -вую, -єш, сов. в. відвоювати, -воюю, -єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. К. ЧР. 69. Царь іде войною на цього самого царя, шоб відвоювати у його другу дочку. Рудч. Ск. Я тебе від смерти відвоював. Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЙОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЙОВУВАТИ"
Жовти́зна, -ни, ж. = жовтина.
Задивля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. задиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Засматриваться, засмотрѣться. Прийшло до неї мале пахоля, вона на його задивилася. Чуб. III. 419.
За́чіска, -ки, ж. = кичка 1. Мет. 208.
Онагр, -ра, м. Онагръ, дикій оселъ.
Перепелиха, -хи, ж. Самка перепела. Плакала стара баба Грициха, мов перепелиха. Н. п.
Поналежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Належаться (о многихъ).
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Мпж. 61. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати. Мнж. 140.
Рапкати, -каю, -єш и -пчу, -чиш, гл. О дергачѣ: кричать. Также объ уткѣ и о лягушкѣ. Вх. Лем. 460. Качур рапчит. Вх. Уг. 264.
Тасю-тасю! меж. = тась-тась. Тасю-тасю, качуре, додому! продам тебе жидові рудому. Н. п.
Умолотний, -а, -е. Дающій большое количество мѣрокъ зерна, дающій хорошій умолотъ. Чорний овес умолотніший. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОЙОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.