Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвойовувати

Відвойовувати, -вую, -єш, сов. в. відвоювати, -воюю, -єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. К. ЧР. 69. Царь іде войною на цього самого царя, шоб відвоювати у його другу дочку. Рудч. Ск. Я тебе від смерти відвоював. Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЙОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЙОВУВАТИ"
Бурдій, -дія, м. = бурдей 1. Ге! так се хата! Так і єсть, хата, коли хатою можна звати бурдій, що тільки дах над землею, навіть вікон не видно. Св. Л. 27.
Галявна, -ни, ж. = галява.
Зага́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: «гай! гай!».
Кашовар, -ра, м. Кашеварь. Є в рукописях оповідання Івана Цалібала, кашовара запорожського. Ном. Кашовар, почепивши на вили свитку, зійшов на могилу та знай маха, щоб ішли вечерять. Греб. 401.
Лозовець, -вця, м. = лозівка. Вх. Пч. II. 14.
Міркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Думать, соображать, разсчитывать, разсуждать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Ном. №71. Міркує той, хто нужду знає. Гліб. 1. Сам оце як почну міркувати та й складу до ладу. Левиц. І.
Наддовба́ти Cм. наддовбувати.
Пособниця, -ці, ж. Помощница.
П'явушник, -ка, м. Родъ слизняка болотнаго.
Уз пред. Возлѣ, около, при, вдоль, мимо. Уз край світу ставиш гори. К. Псал. 170. Увечері ж, як скрізь народ відпочивав, посівши на низьких уз гулицю порогах. К. Дз. 173.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОЙОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.