Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвойовувати

Відвойовувати, -вую, -єш, сов. в. відвоювати, -воюю, -єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. К. ЧР. 69. Царь іде войною на цього самого царя, шоб відвоювати у його другу дочку. Рудч. Ск. Я тебе від смерти відвоював. Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЙОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЙОВУВАТИ"
Бедро, -ра, с. 1) Бедро. Посаджу тя за бедрами, обв'яжу тя тороками. Гол. І. 120. 2) їхати на бедра верхи. Вдвоемъ ѣхать верхомъ на одной лошади. Подольск. г.
Бобро, -бра, м. = бобер 1. Харьк. у.
Бойовий, -а, -е. Боевой; военный. Хто на вози бойовиї, хто на коні уповає. К. Псал. 46. Ми стоїмо на бойовому праві. К. ПС. 101.
Бубусі гл. Дѣтск.: падать, упасть.
Виплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. виплутатися, -таюся, -єшся, гл. Выпутываться, выпутаться. Ніяк з.... очеретяного коріння не виплутається. Стор. II. 69.
Груше́вина, -ни, ж. Грушевое дерево. На грушевині гніздище. Чуб. І. 122.
Зіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Раскрывать и закрывать ротъ. Здорова щука припливла... та ротом і зіва. Мнж. 141.
Напекти́, -ся. Cм. напікати, -ся.
Улляти, уллю́, -леш, гл. = улити. Красний, як го з воску улляв. Ном. № 13146.
Шкаралуща и шкаралюща, -щі, ж. Скорлупа яйца. ЕЗ. V. 208.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОЙОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.