Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвойовувати

Відвойовувати, -вую, -єш, сов. в. відвоювати, -воюю, -єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. К. ЧР. 69. Царь іде войною на цього самого царя, шоб відвоювати у його другу дочку. Рудч. Ск. Я тебе від смерти відвоював. Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЙОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОЙОВУВАТИ"
Булат, -ту, м. 1) Булатъ, узорчатая сталь. 2) Булатная сабля. Посік же тебе булат вражий. Стор. II. 267.
Забри́шкати, -каю, -єш, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Колат, -ту, м. Стукъ. Kolb. І. 82.
Ля́шський, -а, -е. = лядський. Перейшла, як Уляна у ляшську віру. Ном. № 1854.
Маркі́тно нар. 1) Скучно, невесело. 2) Жутко.
Настирати сов. в. насте́рти. Встрѣчено только въ безличной формѣ: насте́рло: припало, загорѣлось, приспичило, захотѣлось. Мнж. 186.
Пшенишний, -а, -е. Пшеничный. Пшенишні зернятка. Стор. МПр. 66. Пшенишного борошна в нас обмаль, — треба змолоти. Харьк. г.
Ряжка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа. Канев. у. Полт. у. Черниг. у.
Торохта, -ти, ж. Сплетни. Я віри не діймав, як люде про неї торохту пустили. Г. Барв. 343.
Форкотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать, много говорить. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОЙОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.