Вививати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивинути, -ну, -неш, гл.
1) Вынимать, вынуть что-либо, развернувъ то, во что предметъ былъ завернуть. З платка вивинув. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку.
2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине.
Гавкотня, -ні, ж. Сильный лай.
Гробо́чок, -чка, м. Ум. отъ гріб.
Давни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать давнимъ.
Навкі́рки нар. Наперекоръ, на зло. То мі навкір робиш.
Повичка, -ки, ж. Привычка, обыкновеніе. Би йому не дивуйте, бо в нього така повичка.
Порошниця, -ці, ж. Пороховница.
Розмружити, -жу, -жиш, гл. Раскрыть (глаза). А лях тужить вдень і вночі, не розмружить своїх очей.
Ропнути, -ну, -неш, гл. Перднуть. Старість — не радість: що кашлянеш, то й ропнеш.
Стукання, -ня, с. Стучаніе.
