Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвохлий

Відвохлий, -а, -е. Отсырѣлый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОХЛИЙ"
Ая́йкати, -каю, -єш, гл. Кричать ай-ай.
Виторочити Cм. виторочувати.
Загнисти́, -ся, загни́ти, -ся. Cм. загнива́ти, -ся.
Заслабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Заболѣть. А в суботу заслабім, а в неділю лежала, в понеділок умерла. Чуб. V. 794.
Зіпо́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Заорать, загорланить, закричать. Мир. ХРВ. 264. Криком... зіпонув гайдамака. Мир. ХРВ. 251.
Облізковий, -а, -е. = обапольний. Облізкові дошки. Кобел. у.
Отамання, -ня, с. соб. Атаманы, козацкое начальство. К. ЧР. 23. Чернь-козаки позбірались на раду, а отамання ще не посходилось.
Повипірати, -ра́ю, -єш, гл. Вытѣснить, вытолкать (многихъ). Повипірала б я вас за старців. Г. Барв. 4.
Хльостати, -таю, -єш, гл. Стегать. Антосьо хльостав різкою на городі. Св. Л. 138.
Цятований, -а, -е. = цяткований.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.