Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвохлий

Відвохлий, -а, -е. Отсырѣлый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОХЛИЙ"
Згурти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Собраться вмѣстѣ. Зміев. у.
З-серця нар. Разсердившись. Турн з-серця скрипотів зубами. Котл. Ен.
Кіготь, гтя, м. Коготь. Здається й мала пташка, та кігті гострі. Посл.
Неспроможний, -а, -е. Не имѣющій возможности, не въ состояніи, несостоятельный.
Різбарь, -ря, м. Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ. Угор.
Синеня, -няти, с. Маленькій сынокъ. Мнж. 45.
Трачів, -чева, -ве Принадлежащій пильщику.
Фіїна, -ни, ж. = хрещениця. Шух. І. 32.
Цибилатий, -а, -е. = цибатий. Н. Вол. у.
Щербина, -ни, ж. Зазубрина, брешь, изъянъ. Як умре дитина, то мала щербина; а як тато або мама, то велика яма. Ном. № 9371. Ум. щербинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.