Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвохлий

Відвохлий, -а, -е. Отсырѣлый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОХЛИЙ"
Бідораха, -хи, об. = бідолаха.
Блинець, -нця, м. = млинець. Рудч. Ск. І. 35.
Вітритися, -рюся, -ришся, гл. ? Собаки вітрились тоді, то я і взяв од собак вила. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Двойча́тий, -а, -е = Двійча́стий. ЗОЮР. І. 263.
Забага́тися, -га́юся, -єшся, гл. = забажатися. Бач, чого забагається. Св. Л. 124.
Зачаро́вувати, -вую, -єш, сов. в. зачарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Очаровывать, очаровать, обворожить. А тихо коло тебе, як зачаровано. МВ. (О. 1862. III. 34).
Подоптати, -пчу, -чеш, гл. Потоптать. Ой Ганнусю душенько, що шавлія подоптана? Боні ся розбрикали, шавлію подоптали. Чуб. V. 64.
Похарчати, -чу́, -чи́ш, гл. Похрипѣть.
Примокати, -ка́ю, -єш, сов. в. примок(ну)ти, -кну, -неш, гл. Примокать, примокнуть.
Роздзьобати, роздзюбати, -баю, -єш, гл. Расклевать. Дала бих тя іскупати, кавкам, вранам роздзьобати. АД. Г. 65. Борон тіло роздзюбав, кости роскидає. Чуб. V. 375.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.