Відпарювати, -рюю, -єш, сов. в. відпарити, -рю, -риш, гл. 1) Распаривать, распарить. Тепер одпарь лозину та й гни її. 2) Только сов. в. Высѣчь, побить.
Ворочання, -ня, с. Переворачиваніе.
Гайнів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный гайну. Бранное слово: гайнів брат.
Зача́лити, -лю, -лиш, гл. Затянуть, завязать, связать веревку, сплетя ея концы. Оце ж та петля, — я сам її зачалив.
Здо́хлий, -а, -е. Дохлый, издохшій. Я бачила там здохлого барана, ходімо приволочимо.
Низовець, -вця́, м. Запорожскій казакъ.
Півторарічняк, -ка, м. Бычекъ полуторагодовалый. Cм. півторак.
Похлібити, -блю, -биш, гл. Поддерживать кого, потянуть руку за кѣмъ. Я похлібив за ним.
Чотирі, -рьох числ. Четыре. Ішли ляхи на три шляхи, а татари на чотирі.
Чуйко, -ка, м. Имя сказочной собаки. Дві собаки: чуйко і бачко.
