Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбрикуватися

Відбрикуватися, -куюся, -єшся, гл. Отбиваться, брыкаясь. У Кулиша въ иронич. смыслѣ о защищающихся женщинахъ: Шкода відбракуватись. К. ПС. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРИКУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРИКУВАТИСЯ"
Безувір, -ра, м. 1) Невѣрный, басурманъ. К. ЦН. 271. 2) Злой, безсердечный человѣкъ. Cм. бузувір.
Бора, -ри, борва, -ви, ж. = борвій. Величні й моря береги, коли їх борви не колишуть. Щог. Сл. 5.
Варварство, -ва, с. Варварство. К. Бай. 134. К. Краш. 33.
Доката́ти, -та́ю, -єш, гл. Спѣшно окончить что-либо дѣлать. Докатав до самого краю. Ном. № 1823.
Загрякоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загрюкотіти. Стор. МПр. 143.
Затушко́вуватися, -ко́вуюся, -єшся, сов. в. зату́шкатися, -каюся, -єшся, и затушкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Закутываться, закутаться.
Змислити, -лю, -лиш, гл. Подумать; придумать; выдумать. А грішачи, змислив собі, шо ще я млад; покаюся прежде смерти, не пійду і в ад. КС. 1883. II. 470. Покажеш праведне слово так, як воно вийшло з праведних уст, сами ви дивуєтесь, як то воно в таку далеку старовину так ясно та сміливо змишлено. К. (О. 1861. II. 230). Змислили п'яним собором. К. ПС. 126.
Мертвечи́на, мертвещи́на, -ни, ж. Мертвечина.
Обставити, -ся. Cм. обставляти, -ся.
Переслідувати, -дую, -єш, гл. Преслѣдовать. (Ірод) переслідував дуже християн. Гн. І. 161.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБРИКУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.