Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбутка

Відбутка, -ки, ж. = відбуток.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУТКА"
Вапняр, -ра, м. 1) Приготовляющій известь. Желех. 2) Возящій известь. Липовец. у. Cм. вапельник.
Гноїще, -ща, с. = гноїсько. К. Псал. 263.
Заду́мувати, -мую, -єш, сов. в. заду́мати, -маю, -єш, гл. Задумывать, задумать. Голова задумала, а ноги несуть. Ном. № 6680. Задумав козак жениться. Мет. 78. Задумала мишва вчинить велике діло. Гліб. 10.
Зві́льна нар. Медленно, понемногу. Солодьки... звільна вирізувались з-за гори. Св. Л. 309.
Костогриз, -за, м. Птица. Frangilla coccathraustis.
Музика́нт, -та, м. = музика 2. Музиканти мої, ви заграйте мені! Н. п.
Мука́ 2, -ки́, ж. = борошно.
Померанець, -нця, м. Апельсинь. Приносить жид до Потоцького цетрини й померанці. Рудч. Ск. II. 204.
Попереминати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и перем'яти, но во множествѣ.
Посипання, -ня, с. Посыпаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБУТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.