Богун, -на, м. 1) Горизонтальная жердь, перекладина, на которой развѣшиваютъ сушить рыбу. 2) Желудокъ, первый желудокъ жвачныхъ животныхъ, rumen.
Вертеп, -пу, м.
1) Пещера. Благовістив в Назареті, — стала слава у вертепі. Колядка. І слово правди і любови в степи, вертепи понесли.
2) Кукольный театръ, театръ маріонетокъ, на которомъ въ старину представлялась рождественская мистерія, а также и сцены изъ народной жизни.
Висліпати, -паю, -єш, гл. Увидѣть, замѣтить (о людяхъ съ слабымъ зрѣніемъ).
Замина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. замня́ти и зам'я́ти, -мну́, -не́ш, гл. 1) О кушаньяхъ: заправлять, заправить, напр., растертымъ пшеномъ. Замняти борщ. 2) — розмо́ву. Заминать разговоръ. Почала заминати розмову.
Історія, -рії, ж. Исторія.
Крамарський, -а, -е. Торговый, купеческій. Говорив про свої крамарські діла. Крамарський віз простугонить.
Оборожень, -жня, м. = Оборожина.
Позавозити, -вожу, -зиш, гл.
1) Завезти (многое). Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй, дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш.
2) Уѣхать, не возвративъ занятаго. Позичиш кому грошей, чи й так чого попросе, а тоді й поїде і не віддасть. Отак чимало вже нашого позавозили.
Прокорм, -му, м. Кормъ. Щебече, мов синичка та, що дитиняток доглядає, за прокормом для їх літає.
Тусати, -са́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Костурами взяли його так пестувати, без милости його тусати та гонити.
