Вояк, -ка, вояка, -ки, м. Воинъ. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Ум. вояченько.
Доправля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Требовать, добиваться. Свого доправляйся, роду не чужайся. 2) — за що. Требовать уплаты. Стахова ка доправляється за курчата.
Князький, -а́, -е́ 1) = княжецький 1. Обернемо в хліви князькі чертоги.
2) = княжецький 2. підходити під князьки́й віне́ць. Вѣнчаться. щоб ти під князьки́й вінець не підійшла! Желаю тебѣ остаться въ дѣвкахъ!
Окріяти, -я́ю, -єш, гл. Выздоровѣть; поздоровѣть.
Підскаржувати, -жую, -єш, гл. Доносить. Підскаржував на своє товариство.
Подоїздити, -димо́, -дите, гл. Доѣхать (о многихъ). Подоїздили всі до яру та й поставали: повен води — не переїдеш.
Покульгати, -га́ю, -єш, гл. Похромать.
Полисіти, -сію, -єш, гл. Облысѣть. Пуста голова а ні полисіє, а ні посивіє.
Стели́ти, -лю́, -леш, гл. Стлать. Білу постіль стелила, сама ся спати ложила.
Чичморіти, -рю, -риш, гл. Ѣсть много, съ жадностью. Чичморить, чичморить!
