Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвійок

Відвійок, -йка, м., иногда во мн. ч. відвійки. Щуплое зерно, которое при вѣяніи падаетъ въ срединѣ между мякиною и полновѣснымъ зерномъ. Мнж. 187. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці. Грин. II.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІЙОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІЙОК"
Випиляти Cм. випилювати.
Добіли́ти, -ся. Cм. Добіляти, -ся.
Зведе́нник, -ка, м. Сводчикъ, посредникъ при сдѣлкѣ; сводникъ. Давай, батьку, гроші, — каже прихожий зведенник: упустимо сюю коня, — другого не знайдеш такого. Кух. (О. 1861. X. 22).
Крисловатий, -а, -е. = крислатий.
Лантушина, -ни, ж. Плохой лантух.
Перегучати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать издавать звукъ.
Повищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Повизжать.
Присмоктати Cм. присмоктувати.
Прохвостиця, -ці, ж. = прочуханка. Пішла біда до Лохвиці, і там дано прохвостиці. КС. 1884. І. 29.
Табачити, -чу, -чиш, гл. Нюхать табакъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВІЙОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.