Воляка, -ки, м. Большой волъ.
Завалькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Замазать глиной стѣну.
Замуркота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Замурлыкать. 2) Забормотать. Той щось замуркотав, — чуть, лається ще.
Зда́лий, -а, -е. = здатний.
Зерна́тий, -а, -е. = зернистий.
Колючий, -а, -е. 1) Колючій. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла.
2) Легко раскалывающійся. Дуб колючіший, ніж грушина.
3) Гѣзкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча.
Му II, сокр. мѣст. йому. Най тота зрадить, котра му ладна.
Писарька, -ки, ж. Жена писаря.
Пособорувати, -рую, -єш, гл. Пособоровать, совершить надъ больнымъ таинство елеосвященія. Пособорували, посповідали і запричастили (хворого).
Приплітка, -ки, ж. Доплетенное.
