Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвійок

Відвійок, -йка, м., иногда во мн. ч. відвійки. Щуплое зерно, которое при вѣяніи падаетъ въ срединѣ между мякиною и полновѣснымъ зерномъ. Мнж. 187. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці. Грин. II.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІЙОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІЙОК"
Бакалярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный бакаляру.
Безсоромний, а Безстыдный. Щог. В. 19.
Близниця, -ці, ж. Близнецъ женскаго пола. Виросли, мов дві близниці, ніжні і хороші. Млак. 105.
За́косок, -ску, м. Заливъ рѣки.
Зата́кати, -каю, -єш, гл. Начать поддакивать.
Кигикати, -ги́чу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кигикнути, -кну, -неш, гл. Кричать, крикнуть (о чайкѣ). Чайка кигиче — згинь ти куличе. Лукаш. 85. (Чайка) літала над його могилою і кишкам. Чуб. І. 62.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Н. п. Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. МВ. ІІІ. 59. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. О. 1862. II. 52. Ум. невіронька. КС. 1882. V. 361.
Отора, -ри, ж. Закваска. Котл. Ен. (Изд. 1809). Словарь 10.
Свірло, -ла, с. = свердел.
Чисниця, -ці, ж. Три нитки или 1/10 пасма. Чуб. VII. 408. Вас. 201, 190. Kolb. І. 69. йому три чисниці до смерти. Одной ногой въ грубу. Грин. 1. 237.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВІЙОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.