Добря́щий, -а, -е = Добрячий. Що за добрящі колеса.
Зажира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заже́рти, -жеру́, -ре́ш, гл. 1) Ѣсть, поѣсть. Хліб тиждень печений, та такий, що й зажерти не можна. 2) Пожирать, пожрать, сожрать. Зажер усе, нічого не зіставив. І жадав неситим духом увесь світ зажерти. Неправда увесь світ зажерла.
Запха́ти, -ся. Cм. запихати, -ся.
Зашепну́ти, -ну, -не́ш, гл. Шепнуть. А сторожик як почув, зараз мені защепнув.
Зва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жило Дідони, а ирод звався Карфаген. Був собі чоловік, — Остапом звався. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море меться, поти серце українське з панським не зживеться.
Кутатство, -ва, с. Хозяйство? Собственный домъ? Не будуть тебе при старості літ чужі діти у плечі торкати, будеш ти у своїм кутатстві хліба й соли вживати.
Парубочок, -чка, м. Ум. отъ парубок.
Припиначка, -ки, ж. Веревка, которою привязываютъ скотъ для пастьбы.
Присуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. присунутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться. Зелененький барвіночку, стелися низенько, а ти, милий чорнобривий, присунься близенько!
Хлюст, -та, м.
1) Родъ карточной игры. В хлюста, в пари, в візка іграли. хлюстом называется въ этой игрѣ, если у кого либо изъ играющихъ окажется три карты одной масти или три козыря, или три хвальки, или три туза, или двѣ карты одной масти и хва́лька.
2) бра́ти хлюст. Въ карточной игрѣ въ хвиль имѣть у себя козырную даму, называемую также хвиль.
