Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбігти

Відбігти Cм. відбігати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІГТИ"
Вузісінько нар. Совершенно узко.
Заїдня́, -ні́, ж. Ссора, грызня. В хаті заїдня, колотнеча: содома піднялась, що й не сказати: Мася з матіррю зуб на зуб стинається. Св. Л. 278.
Зачервоні́тися, -ні́юся, -єшся, гл. Раскраснѣться, зардѣться. Зачервонілася, як та квіточка. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201).
Звісти́ти Cм. звіщати.
Передзвонити, -ню́, -ниш, гл. Окончить звонить. Передзвонили у всі дзвони до церкви. Грин. II. 154, 155.
Підрити Cм. і. підривати.
Пластунець, -нця́, м. Родъ черноморскаго сельдя.
Розбігатися 2, -гаюся, -єшся, гл. Разбѣгаться. Чого це ти так розбігався сьогодня?
Треба нар. Надо, нужно, необходимо. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. Ном. Хоч хочете — не хочете, треба привикати. Н. п. Иногда употр. какъ сущ.: І він з своїм требом. Грин. 1. 236. Требові й кінця нема. Грин. І. 244. На що купив? — Треба; на що продав? — Треба. І требові кінця не буде. Ном. № 9748.
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБІГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.