Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбігти

Відбігти Cм. відбігати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІГТИ"
Жува́ти, -жу́ю, -є́ш, гл. Жевать. Живуть і хліб жують, постолом добро носять. Рудч. Ск. II. 43.
Зальо́пати, -паю, -єш, гл. = задріпати.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Карбач, -ча, м. 1) Кнутъ, плеть, нагайка. А козаченько оглядається, карбачем оббивається. Макс. Карбачем по спині затинає. ЗОЮР. І. 218. 2) Жгутъ въ игрѣ. Мил. 56.
Набо́рсати, -саю, -єш, гл. 1) Нанизать. Шух. І. 130. 2) Напутать (нитокъ). Ото скільки ниток наборсала. Харьк. г.
На́крутка, -ки, ж. 1) Валъ съ зубчаткой. 2) Скрученные вмѣстѣ нѣсколько (сколько рука захватитъ) стеблей растенія, — съ цѣлью отмѣтить мѣсто. Зробивши скілько накруток на комиші, щоб після можна було знайти (убитого звіра), іде дальше. О. 1862. II. Кух. 63.
Низити, -нижу, -зиш, гл. Понижать. рушниця ни́зить. Ружье беретъ ниже цѣли.
Обшарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Фарфолиз, -за, м. Блюдолизъ. Шейк.
Харпацтво, -ва, с. 1) Бѣдность, нищенство. 2) соб. отъ харпак. Ти з своїм загоном пужни сотниківське харпацтво. Стор. II. 254.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБІГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.