Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбігти

Відбігти Cм. відбігати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБІГТИ"
Відзолити Cм. відзолювати.
За-Ві́що? За что? За-віщо він її убив?
Кацапеня, -ня́ти, с. Великорусскій ребенокъ.  
Коновальство, -ва, с. Ремесло коновала. Желех.
Нелюбонько и нелюбочко, -ка, м. Ум. отъ нелюб.
Пішоходець, -дця, м. Пѣшій. Став пішоходець із тернів виходити. АД. І. 125.
Примирятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. примиритися, -рю́ся, -ришся, гл. = примиряти, примирити. В чорному ходи, до скажуть: ледащиця; а в білому ходи, до скажуть: чепуриться! Сама не знаю, як із ними примириться. Чуб. V. 859.
Скоба, -би, ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63.
Стрілецький, -а, -е. Охотничій. Крест стрілецький. Федьк. І. 19.
Цибульний, -а, -е. Луковый. Цибульна головка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБІГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.