Відвага, -ги, ж. Отвага. Відвага мед п'є і кайдани тре. Де відвага, там щастя.
Воздухоплавець, -вця, м. Аэронавтъ.
Горюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Горевать, печалиться, бѣдствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Та мені докучило в світі горюючи. Употребляется возвратная форма безлично: горю́ється. Не так живеться, як горюється.
Грома́дський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. Громадська Громадська справа. Громадський суд. Муж грома́дський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав.
Дззз! меж., выражающее жужжаніе.
Зга́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. згада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Вспоминаться, вспомниться.
Крячастий, -а, -е. Кустистый. Крячастий барвінок молодій дівчині на вінок.
Ледая́кий, -а, -е. Дрянной, дурной, плохой, негодный. Доброму скрізь добре, а ледаякому скрізь погано. Ледаякого бортника і мед ледачим пахне.
Нищечком нар. Ум. отъ ни́шком.
Освідувати, -ду́ю, -єш, гл. Освидѣтельствовать. Спало з його усе тіло; ото його лікарі освідували — аж на йому худа річ.
