Бракувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує.
2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Чого вам бракує, то си докупіт.
Відбатовувати, -вую, -єш, сов. в. відбатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. Відбатував шматок хліба. Так і відбатував стругом пучку.
Дознава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. дозна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Ледве лихо дозналося, де люде живуть. Думав, що вона його любить так, як він її. А далі й дознавсь, що вже щось непереливки з жінкою. Cм. Дізнаватися.
Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі.
Падалюк, -ка, м. = падалець.
Притичина, -ни, ж.
1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина.
2) Приключеніе. Коли б не було нам якої притичини.
Твань, -ні, ж. Вязкая, густая грязь въ рѣкѣ, болотѣ.
Трясявина, -ни, ж. = трясовина.
Укресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня).
Шаркан, -на, м. Сильный вѣтеръ, буря.
