Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвіювати

Відвіювати, -віюю, -єш, сов. в. відвіяти, -вію, -єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІЮВАТИ"
Заква́шувати, -шую, -єш, сов. в. заква́сити, -шу, -сиш, гл. Заквашивать, заквасить. Вона швидче ті невдалі булочки знов у діжу та й заквасила. Мнж. 97.
Збуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. збуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться, взбунтоваться. Збурились люде. Н. Вол. у.
Ло́бурка, -ки, ж. см. значеніе лобурь по отношенію къ женщинѣ.
Мудрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Быть въ затруднительныхъ хлопотахъ? Мудрується, як сучка перед перевозом. Ном. № 10958.
Підстава, -ви, ж. 1) Основаніе. Підстава у токарні. Шух. І. 305, 306. 2) Замѣна. І не вийду, г не встану, вишлю менту сестру на підставу. Чуб. V. 351.
Піскуваха, -хи, ж. Низкое песчаное мѣсто. Піду на піскуваху та й там викосю. Зміев. у.
Покот, -та, м. Имя собаки. Покот з Вовчком несуться до мене, спинаються, ледве не звалять. О. 1862. VIII. 18.
Попідтикати, -ка́ю, -єш, гл. Подоткнуть (во множествѣ). Попідтинали під яку тільки було можна стріху сухого бадилля. О. 1862. ІІ. 55. Попідтикали плахти. К. (ЗОЮР. II. 265).
Путивка, -ки, ж. Сортъ яблокъ. Ум. пути́вочка. Парис, Приямове дитятко, путивочку Венері дав. Котл. Ен. І. 6.
Тискнява, -ви, ж. Тѣснота, большое стеченіе людей. Лубен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВІЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.