Барник, -ка, м. Родъ птицы.
Вуздечка, -ки, ж. Уздечка. Аби вуздечка, а кінь буде.
Гультя́йський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный лѣнтяю, повѣсѣ, кутилѣ. З гультяя гультяйська й робота.
Дра́глий, -а, -е. 1) Студенистый. 2) Переносно: слабый, безсильный. Ум. драгле́нький. Як маєш у руці що драгленьке, то пустити мусіш.
Зателіпа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Заболтаться, закачаться. 2) = заталапатися. Зателіпалась як свиня.
Лускорі́х, -ха, м. 1) пт. кедровка пестрая, орѣховка, Corvus caryocatactes. 2) = лускач.
Мото́рно нар. Проворно, бойко, живо. Ум. моторненько.
Паскудник, -ка, м. 1) Сквернавецъ, мерзавецъ. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. 2) Лошадиная болѣзнь. Карбункулъ у скота. збити паскудник. Пустить лошади кровь з храп, а переносно — разбить носъ до крови.
Плескатий, -а, -е. Плоскій, приплюснутый. Такий плескатий, як от корж.
Чорноус, -са, м. Черноусый мужчина. Да нема ж мого ляха чорноуса.
