Держки́й, -а́, -е́. 1) Цѣпкій, липкій. Глина держка, добра для муру. 2) Стойкій, устойчивый; о суднѣ также: поднимающій много грузу. Це держкий човен: хоч би ми й усі посідали, то здержить.
Діря́вий, -а, -е. = Діра́вий. Пазуха була дірява.
Жовтля́вий, -а, -е. = жовтявий.
Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. III. 41).
Ма́рмур, -ру, м. 1) Cм. мармор. 2) = птица кропивник.
Набіля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Намекать. Так мені набіляла, аж не вимовляла.
Накара́ти, -ра́ю, -єш, гл. Наказать, покарать. От накарав мене Бог таким чоловіком! Накарав міх, то й торби страшно.
Позаплямлювати, -люю, -єш, гл. Запятнать (во множествѣ).
Порозру́бувати, -бую, -єш, гл. Разрубить (во множествѣ).
Хапиця, -ці, ж. ? Хапало в хапиці, хапиця ж по пиці.
