Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвідціль

Відвідціль нар. = відціль. Десь ти й доріженьки відвідціль не знаєш. Грин. ІІІ. 377.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІДЦІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІДЦІЛЬ"
Гидний, -а, -е. = гидкий Вх. Зн. 10. Доле ж моя нещаслива, доле ж моя гидна, я ся з тобов не набула, та лишень нагибла. Гол. І. 238.
Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
Зару́мати, -маю, -єш, гл. 1) Заплакать. Годі вже, годі, а то й я зарумаю. МВ. (О. 1862. III. 49). 2) Заплакать (глаза). Ой сіла, задумала, карі очі зарумала. Мет. 114.
Зга́рь, -рі, ж. 1) Гарь. Ти хоч би згарь з люльки видовбав. Полт. 2) Пригарь въ водкѣ. Пінної без згарі січ відерок опалила суще коропської. Мкр. Н. 20. 3) Выгорѣвшій лѣсъ. Кози пасуть у згарах — вигорілих лісах. Шух. І. 211. 2) Искры, отлетающія при ковкѣ желѣза. Волч. у. (Лободовск.).
Неспромога, -ги, ж. 1) Невозможность. Неспромога мені се зробити. 2) Несостоятельность, недостатокъ средствъ. Неспромога моя наймита держати. Г. Барв. 192.
Перезуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перезутися, -зуюся, -єшся, гл. Переобуваться, переобуться. Cм. перебуватися, перебутися. Перезувшись, устав, подивився на ноги. Мир. Пов. II. 45.
Покувікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Руч въ выраженіяхъ: 1) у ліву руч. Влѣво. 2) у праву руч. Вправо. 3) руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. Харьк. г. під пяну руч. Подь пьяную руку. Ном. № 11734. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під пяну руч до дівчат та й жирує з ними. Староб. у. 5) під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним. Харьк. г. 6) під гарячу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре. Харьк. г. 7) тягти за ким руч. Принимать чью сторону. Ном. № 4925. І син за нею руч тягне. Г. Барв. 225. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне. Рудч. Ск. І. 183. 8) твоя руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником. Кіевск. у. 9) на мою, на твою, на його́, на свою руч. Зъ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Лубен. у. Громада почала схилятися на руч Грицькову. Мир. Пов. І. 156. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло. Лубен. у. 10) на свою руч горнути. Говорить въ свою пользу. Черк. у. 11) на їх руч стояти. Быть на ихъ сторонѣ. Він. бо раз-у-раз на їх руч стоїть. Лубен. у. 12) на ско́ру, швидку руч. Наскоро. А там поставлять закусити на скору руч чого небудь. Алв. 10.
Унучок, -чка, м. Ум. отъ унук.
Шататися, -та́юся, -єшся, гл. Сновать, суетиться. Шатається, як Марко по пеклу. Рудч. Ск. І. 133. Шаталась уранці в неділю по коморі. Г. Барв. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВІДЦІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.