Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвідціль

Відвідціль нар. = відціль. Десь ти й доріженьки відвідціль не знаєш. Грин. ІІІ. 377.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІДЦІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІДЦІЛЬ"
Вугнати, -наю, -єш, гл. = вугнотати. Желех.
Галун, -ну, м. Квасцы. Нате і мій галун до церкви. Ном. № 6434. Ум. галунець, галунчик. Аф. 354.
Зстарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! МВ. ІІ. 15. І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи. Ном. № 1700.
Надуко́ла нар. = надокола. Я засадила садом-виноградом надукола увесь двір. Чуб. V. 419.
Наруба́тися, -баюся, -єшся, гл. Нарубиться.
Побоятися, -бою́ся, -ї́шся, гл. Побояться. Я побоявся, щоб дзиглика не поламать. Рудч. Ск. І. 95.
Поскреготати, -чу́, -чеш, гл. Поскрежетать.
Розважний, -а, -е. Разсудительный, благоразумный. Ой куме ж мій куме, ти розважний розуме. Чуб. І. 41.
Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L. Анн. 213.
Туриця, -ці, ж. 1) Самка тура. Шейк. Вх. Пч. II. 5. Мил. 162. 2) Грязь, въѣвшаяся въ тѣло, слой грязи на тѣлѣ. Могил. у. Колись і я був біленький як панич, а тепер туриця чорноморська покрила вид. Черном. 3) Вотря, мелкія частицы дерева, выпадающія при сверленія. Волч. у. (Лобод.). 4) Раст. a) Echinospermum lupulla. Мнж. 193. б) Xanthium strumarium. Лв. 102.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВІДЦІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.