Бухикання, -ня, с. Кашлянье, кашель.
Доку́ди нар. = доки.
Пахоля, -ля́ти, с. Маленькій мальчикъ. Та скажи мені правду, мале пахоля, над якеє зілля і в світі нема? Ум. пахолятко.
Півкондійка, -ки, ж. Полуендова.
Поопускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и опустити, но во множествѣ.
Посилати, -ла́ю, -єш, гл. сов. в. післати и послати, -шлю, -шле́ш, гл.
1) Посылать, послать. Що-неділі до дівчини товариша посилав. Пішли дурня по раки, а він жаб наловить. Посилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Пошли, Боже, з неба чого нам треба.
2) Двигать, двинуть (рукою, ногою). Став він крадькома до хліба руку посилати. Посилає вперед нога за ногою.
3) — поклон. Кланяться, поклониться. У світлицю ввійшов, — низький поклон послав.
Прибуток, -тку, м. Прибыль. З прибутку голова не болить. Чи мали який прибуток з садочку?
Рахувати, -хую, гл.
1) Считать, разсчитывать, вычислять. Гроші рахувати. Рахувати сир, масло, то й вареників не їсти. Тернові очка звізди рахують.
2) Разсчитывать, взвѣшивать, обдумывать. Тут довго тяжко рахували. А козаки гляділи, у вічі вбачали, проміж себе рахували.
Тиркавий, -а, -е. 1) О птицѣ: съ обтрепанными перьями. Така вже тиркава та задріпана якась птиця, шо з одним тілко крилом. Качка, та така тиркава та голодна.
2) О деревѣ, лозѣ напр.: съ торчащими во всѣ стороны вѣтвями.
Утанажитися, -жуся, -жишся, гл. Измучиться, утомиться. Покіль зійшов на ту гору, то так утанажився.
