Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбудувати

Відбудувати Cм. відбудовувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУДУВАТИ"
Бесі меж. Дѣтск. = бебесі.
Вигладжуватися, -джуюся, -єжся, сов. в. вигладитися, -джуся, -дишся, гл. Сдѣлаться полнымъ, жирнымъ, пополнѣть. Вигладилися бики. Вх. Лем. 397.
Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл. 1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле. Мет. 274. 2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина. Рудч. Ск. І. 165.
Кривак, -ка, м. 1) Кривое дерево (срубленное). Вх. Зн. 23. 2) Посуда, въ которой жарятъ поросять. Подольск. 3) Заяцъ. Вх. Уг. 247.
Лискну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = лиснути. Як разом лискне блискавка, так небо мов запала.
Ночування, -ня, с. Ночевка, ночеваніе.
Переволочити IICм. переволочувати.
Поросточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и росточи́ти, но во множествѣ.
Сіновоз, -за, м. Возящій сѣно. Сіновози, сіновози, ловіть мене по дорозі. Елисавет. у.
Улупити, -плю, -пиш, гл. 1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Лукаш. 169. Серця б улупила та матінку купила. Мил. 205. 2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. ЗОЮР. ІІ. 72. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. Грин. ІІІ. 565. А як влупить чортяку грім, заб'є його. Драг. 44. 3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями. ХС. ІІІ. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБУДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.