Баєвий, -а, -е. Сдѣланный изъ баї (Cм. бая). Приходила і ся сюди в червоній юпочці баєвій.
Бесіжник, -ка, м. Раст. a) Paris quadrifolia. б) — огородний. Malva.
Залюби́ти, -ся. Cм. залю́блювати, -ся.
Златоко́ваний, -а, -е. = златоскований. І на храмах його чесний хрест златокований поставили.
Колокільце, -ця, с. Бубенчикъ? А-а люлечки! шовковії вірвечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка: засни, мала дитиночка!
Різнити, -ню́, -ни́ш, гл.
1) Не быть въ согласіи съ кѣмъ, чѣмъ, отдѣлять отъ, идти врозь. Не можна теж запевнять, що і в таких людей, як Марко Вовчок не різнить дещо з народньою мовою.
2) Въ хоровомъ пѣніи, въ оркестрѣ: фальшивить. І знов почались пісні з музиками, тільки вже деякі голоси дуже різнили.
3) О ружьѣ: разсыпать, разбрасывать дробь въ стороны. Рушниця різнить.
Роток, -тка, рото́чок, -чка, м. Ум. отъ рот.
Спускати, -ка́ю, -єш, сов. в. спустити, спущу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Да нажени хмару чорнесеньку, да спусти дощик дрібнесенький. Ізійду я на горбочок, спущу голосочок. спустити во́ду. Спустить воду, дать ей сбѣжать. Може Москва випалила і Дніпро спустила в сине море? спускати луг. Дѣлать щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. — ціну. Сбавлять, сбавить цѣну. — дух. Испускать, испустить духъ, умереть.
2) Отпускать, отпустить. Спусти старця з села, прибуде йому й ума.
3) Случать, случить (животныхъ).
4) — на пожарі. Сжигать, сжечь. Моя галера цвіткована, мальована стала вся обідрана, на пожарі спускана.
Так II, сз. То = дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
Таранка, -ки, ж. Рыба Leuciscus Heckelii Nordm.
