Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвести

Відвести Cм. відводити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВЕСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВЕСТИ"
Будити, -джу, -диш, гл. 1) Будить, пробуждать. Не буди дитяти, дитиночка буде спати. Макс. 2) Бороновать передъ посѣвомъ вспаханную плугомъ землю. Вас. 196. 3) Коптить. Вх. Зн. 4.
Вимантачити, -чу, -чиш, гл. 1) Выострить мантачкою (Cм.) 2) Выманить что, выпросить. Мнж. 177. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти, або як вимантачить, то вимантачить. Рудч. Ск. II. 169.
Дочвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Доплестися, добрести. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Котл. Ен. V. 20.
За́йда, -ди, об. 1) Захожій человѣкъ. Желех. 2) Родъ большого мѣшка? Широкий великий міх і довгий, на кроснах. Вх. Лем. 415. Ум. за́йдочка.
Заструга́ти Cм. застругувати.
Зверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Сказать чепуху, смолоть. Приїхали з борозни та чорзна-що й зверзли.
Золотоперий, -а, -е. Съ золотыми перьями. Желех.
Надрочи́ти Cм. надрочувати.
Напустува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашалиться.
Пристьобати, -ба́ю, -єш, гл. Пристегать, пришить крупными стежками. Г. Барв. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВЕСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.