Вдівочка, -ки, ж. = удівочка.
Затерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. О поющемъ соловьѣ: дробью разсыпаться. (Соловейко) защебече, затерчить.
Купала, -ли, ж. 1) Имя женскаго существа, упоминаемаго въ пѣсняхъ въ ночь подъ 24 іюня во время празднества купала. Де Купала ночувала? Упала Купала на Йвана. Ум. купа(й)лиця, купа(й)лочка. На улиці купайлиці , — т. е. празднуется купали. Купалочка з купа вийшла та й окропом очі завішала. В Купалочки три дочки. Ой Купалочка купалася, на бережку сушилася. 2) Только: купала. Раст.: а) = купава. б) Tussilago farfara.
Куновий, -а, -е. Куній. Кунова шуба.
Окучка, -ки, ж. У охотниковъ: огорожа изъ прутьевъ около утинаго гнѣзда. (для поимки птицы).
Опікунка, -ки, ж. Опекунша. Мусіла слухати старших сестер як опікунок.
Поволовщина, -ни, ж. Пошлина, сборъ съ вола.
Поет, -та, м. Поэтъ. Чого стоїть Шевченко яко поет народиш.
Потепліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть. На дворі втихло й потепліло.
Самотока, -ки, ж. = самотека. Іди ж, каже, оціми пісками глибокими да річками самотоками.
2) То-же, что и витушка (Cм.), но нѣсколько сложнѣе устроенная, а именно: положенныхъ накрестъ палокъ — пере́хрестнів (бильця у витушки), здѣсь двѣ пары — внизу и вверху, и каждый верхній конецъ соединенъ съ соотвѣтствущимъ нижнимъ дощечкой съ зазубринами (зазубами) — ка́чкою ( = коник, -качечка у витушки); каждая такая пара соединенныхъ перехрестнів наз. єрмо; є́рма отдѣлены другъ отъ друга распоркой — розгоном; стержень, на кот. надѣты єрма, наз. сво́рень.
