Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригрудча

Пригрудча, -чати, с. Грудной ребенокъ. Пирят. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГРУДЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГРУДЧА"
Відквашувати, -шую, -єш, сов. в. відквасити, -шу, -сиш, гл. Выпячивать, выпятить. Як молодик гострий та черево відквасив, то місяць буде дощовий. Грин. І. 11. 2) — губи. Надуться, сдѣлать недовольную физіономію.
Литви́нчики, -ків, м. мн. Раст. Silent. Arineria. ЗЮЗО. І. 136.
Начастуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Напиться, наугощаться. Начастувались ми так, що й поснули. О. 1862. VII. 44.
Оріхарь, -ря, м. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Отлас, -су, м. Матерія: атласъ.
Погінка, -ки, ж. = погонка. Треба оддати позичку, щоб погінки не було на селі од людей.
Подрати, -деру, -реш, гл. = подерти. Хоч чорт лапті подрав, то докупи зібрав. Ном. № 9023.
Праска, -ки, ж. Утюгъ.
Саморослий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.
Цеховик, -ка, м. Цеховой мастеръ. Наші батьки — поважні цеховики, люде статечні.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГРУДЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.