Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

придатність

Придатність, -ности, ж. Пригодность, годность. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИДАТНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИДАТНІСТЬ"
Брижувати, -жую, -єш, гл. Украшать сборками, складками. Вх. Лем. 394.
Доструга́ти, -ся. Cм. достругувати, -ся.
Драни́чка, -ки, ж. Ум. отъ драниця.
Захова, -вы, ж. = заховъ.
Пергач, -ча́, м. Летучая мышь. Вх. Лем. 447.
Пообковувати, -вую, -єш, гл. Оковать (во множествѣ).
Поскінний, -а, -е. = плоскінний.
Потавати, -таю́, -єш, сов. в. потати, -тану, -неш, гл. Тонуть, утонуть. Вх. Зн. 54. Миколай пішов за попом водою, але не потавав. Гн. II. 240. Відро було залізне та й потало у криницю. Н. Вол. у. Ой упала звізда з неба, потала в кирницю. Гол. І. 289. У синє море сонце вже потало. Федьк.
Сальце, -ця, с. Ум. отъ сало.
Санчата, -ча́т, ж. мн. Маленькія сани. Що на горі санчата, — спускаються дівчата. Чуб. V. 98.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИДАТНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.