Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

липчик

Ли́пчик, -ка, м. Раст. Asperugo procumens. Вх. Пч. І. 9. Cм. липчиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 360.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИПЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИПЧИК"
Брост, -ту, м. = брость. Обтичуть всіляким бростом. Федьк.
Відомо нар. Извѣстно.
Зажига́ти, -га́ю, -єш, гл. = запалювати. Нехай свічі восковії зажигає. Мет. 170.
Ігіне меж. Крикъ гуцульскаго пастуха на лошадей, чтобы остановились и возвратились. Шух. І. 211.
Любу́сь, -ся, м. Милый, любимый (о мужчинѣ). Серце, дідусю любусю, води хорошенько бабусю. Чуб. V. 1134.
Набенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Панироваться.
Пам'ятатися, -та́юся, -єшся, гл. Помниться. Добре довго пам'ятається, а зле ще довше. Ном. № 4433.
Повелівати Cм. повеліти.
Приодіти, -діну, -неш, гл. Одѣть. АД. І. 246. Був єм наг і не приоділисте мене. Гн. II. 81.
Розглядувати, -дую, -єш, гл. = розглядати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИПЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.