Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

придавати

Придавати, -даю, -єш, сов. в. придати, -дам, -даси, гл. 1) Прибавлять, прибавить. «Ще ж нам цього мало». — Що ж ми вам придамо?Чуб. III. 39.ходи. Прибавлять, прибавить шагу. Чим дуж придав ходи в ноги. Мир. ХРВ. 9. 3) Давать, дать въ качествѣ приданаго крѣпостнаго человѣка. Ви за молодою панією мабуть придані? МВ. (О. 1862. І. 73).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИДАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИДАВАТИ"
Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть. Желех.
Вдовувати, -вую, -єш, гл. = удовувати.
Ліхта́рь, -ря, м. 1) = ліхтарня. 2) Подсвѣчникъ. Левиц. І. 506. О. 1861. І. Слов.
Нагрю́кати, -каю, -єш, гл. 1) Настучать, нашумѣть, нагремѣть. 2) Захватить гдѣ-либо, встрѣтить, напасть. Як де нагрюкають якого жида, — там йому й капець. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Нежир, -ру, м. = нежерь. Волч. у.
Незгода, -ди, ж. Несогласіе. Згода будує, а незгода руйнує. Ном. Ум. незгодонька.
Пашня, -ні́, ж. 1) = пашниця. Міх з пашнею. Котл. Ен. VI. 25. Куди се Бог носив? — А на базарь пашню возив. Гліб.
Розбійницький, -а, -е. Разбойническій. Розбійницький син. Чуб. В розбійницьких наметах тихо й мирно. К. Іов. 25.
Телеграфувати, -фую, -єш, гл. Телеграфировать. Желех.
Чорнолоз, -зу, м. Раст. Salix cinerea L. ЗЮЗО. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИДАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.