Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

придавати

Придавати, -даю, -єш, сов. в. придати, -дам, -даси, гл. 1) Прибавлять, прибавить. «Ще ж нам цього мало». — Що ж ми вам придамо?Чуб. III. 39.ходи. Прибавлять, прибавить шагу. Чим дуж придав ходи в ноги. Мир. ХРВ. 9. 3) Давать, дать въ качествѣ приданаго крѣпостнаго человѣка. Ви за молодою панією мабуть придані? МВ. (О. 1862. І. 73).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИДАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИДАВАТИ"
Белькотіти, -чу, -чеш, гл. = белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. І. 236.
Гаряч, -чу, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся. Екат. (Залюб.).
Гідність, -ности, ж. Достоинство. Желех.
Дома́шній, -я, -є. = домовий. Домашнього злодія не встережешся. Ном. № 11096. Левиц. І. 173.
Дудко, -ка, м. = одуд. Вх. Лем. 412.
Залину́ти, -ну́, -неш, гл. Залетѣть.
Ліб, ло́ба, м. = лоб. Пани чубляться, а в мужиків ліб тріщить. Ном. № 1304. Під носом косить пора, а в лобі й орать ні на що. Ном. № 13766.
Погалунити, -ню, -ниш, гл. Помочить въ растворѣ квасцовъ.
Скубка, -ки, ж. 1) = скубанка 1. Од чого більш жаль візьме: чи од батькових скубок, або хоть і пужки, чи од материного голублення. Кв. 2) мн. Родъ игры въ карты, при которой проигравшихъ дергаютъ за волосы. КС. 1887. VI. 471.  
Шаговий, -а, -е. Грошевый. Була б шагових бубликів узяла, то й стала б усіх обділити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИДАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.