Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

придавати

Придавати, -даю, -єш, сов. в. придати, -дам, -даси, гл. 1) Прибавлять, прибавить. «Ще ж нам цього мало». — Що ж ми вам придамо?Чуб. III. 39.ходи. Прибавлять, прибавить шагу. Чим дуж придав ходи в ноги. Мир. ХРВ. 9. 3) Давать, дать въ качествѣ приданаго крѣпостнаго человѣка. Ви за молодою панією мабуть придані? МВ. (О. 1862. І. 73).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИДАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИДАВАТИ"
Верходуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium. Лв. 99.
Дрібни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Рѣзать, крошить, разбивать, раскалывать мельче, чѣмъ нужно. Не дрібни бо так сахарю: хай більші грудочки будуть. Харьк. Не дрібни локшини: я дуже дрібної не люблю.
Зав'я́знути и зав'я́зти, -зну, -неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі. Рудч. Ск. І. 40.
Запоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручить.
Коштовність, -ности, ж. 1) Цѣнность. Желех. 2) Драгоцѣнность.
Навча́ння, -ня, с. 1) Обученіе, преподаваніе. В самому методі навчання не видно... навіть і помислу про те, щоб знаннє в голові... організувалось у думаннє. К. Кр. 34. 2) Науськиваніе, подзадориваніе.
Натерменувати, -ну́ю, -єш, гл. Обозначить; записать.
Питлювати, -люю, -єш, гл. Молоть крупичатую муку. Хто хоче питлювати, мусить зачекати. Ном. № 5596.
Послужка, -ки, ж. Ум. отъ послуга.
Приймачисько, -ка, м. = приймачище. Забув приймак-приймачисько хліба й соли взяти. Чуб. III. 127.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИДАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.