Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл.
1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов.
2) Усѣвать, усѣять.
3) Просѣвать, просѣять.
Витруїти, -рую, -їш, гл. Вытравить, перетравить.
Гейс-берта, — бертя! = гейса.
Грабча́к, -ка́, м. 1) Молодое деревцо граба. 2) Высокій, тонкій и лѣнивый волъ.
Задери́куватий, -а, -е. Задорный.
Посинілий, -а, -е. Посинѣвшій. Посинілі руки.
Солодкість, -кости, ж. Сладость.
Убавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. убавити, -влю, -виш, гл.
1) Задерживать задержать долго. Дякуємо попонькові.... ой што нас не убавив, нагленько нас одправив.
2) Забавлять, забавить. Ой ти, матусю, і кужеля збавиш і моєї маленької дитини не вбавиш.
Фіранка, -ки, ж. Штора на окнѣ. Фіранки на вікнах.
Храп 1, -па, м. 1) Претензія, злоба. Каже, же на нього атаман має храп. Я мав на нього храпа. 2) = бовт 1. 3) мн. храпи. Переносица у животныхъ. Пан був на коні, а цей истиком коня по храпах.
