Відміна, -ни, ж. 1) Измѣненіе, перемѣна. 2) Отличіе. У нас на Вкраїні.... не всюди однаково говорять.... не велика, воно, правда, і одміна. Служки, доношуючи після своїх панів стареньку їх зобуву, пришивали до не? для одміни чорні пришви. 3) Варіантъ. Є ще сім відмін сієї приказки. 4) Выкупъ. «Турчин-турчинойку, не губъ мене молодойку, їде мамця відмінити, не даст дна мі загинути». Одмінойки та й не стало: дівча гірко заплакало. 5) Уродливое дитя, больное англійскою болѣзнью. Народъ считаетъ такого ребенка чертенкомъ, которымъ подмѣнили человѣческое дитя. Cм. відмінок. Ум. відмінонька.
Відмінність, -ности, ж. Отличіе отъ чего.
Відпанувати, -ную, -єш, гл. Окончить господствовать, царствовать.
Зрідка нар. Рѣдко, не часто, не густо. Ох і гаю мій, гаю, розсаджений зрідка.
Люба́ска, -ки, ж. = любанка. Ум. любасонка.
Мохна́тиця, -ці, ж. Въ загадкѣ: рукавица. Мацу-мацу по лавиці, обмацую мохнатиці (мохнатицю).
Панчоха, -хи, ж. Чулокъ. 26. Він і хустку приніс, а далі черевики, панчохи. Набула без панчіх патинки. Ум. панчішка, панчішечка.
Перебрати, -ся. Cм. перебірати, -ся.
Спромогтися Cм. спромогатися.
Чадний, -а, -е. Угарный. Ся улиця вела у пекло.... од диму вся була чадна.
