Вигодовувати, -вую, -єш, сов. в. вигодувати, -дую, -єш, гл. Вскармливать, вскормить. Вигодував сина Саву козакам на славу. Ой мала вдова сина сокола, вигодувала, в військо оддала. 2) Выкормить, откормить. Вигодувала аж двадцять четверо свиней, та й рахуби їм не дам. 3) Израсходовать въ пищу, на кормъ. Попереду треба те сіно вигодувати, а тоді вже й друге давати.
Вуж, -жа, м.
1) Змѣя ужъ.
2) = гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж.
Кривдити, -джу, -диш, гл. Обижать. Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей.
Лип'я́, -п'я, соб. Липы.
Переволокти, -ся. Cм. переволікати, -ся.
Підпомощний, -а, -е. Состоящій підпомошником 2. І виборних, і підпомощних, і простих, і старших вельможних, хто ні попавсь, того і товк.
Побірниці, -ниць, ж. мн. = плоскінь.
Слинка, сли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ слина.
Сподівати, -ва́ю, -єш, гл. Ожидать. Лиш, братіку, тебе довіку не сподівати. А на святу неділеньку я й столи позастилаю і в гості вас, моя матінко, сподіваю. До себе великого лицаря Семена Палія у гості сподіває.
Умиваний, -а, -е. Умытый. Наша Галя як краля, — та душа не вмивана.
