Видання, -ня, с. Изданіе. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Другим виданням коштом Н. Тиблена.
Відтруть, -ті, ж. Болячка, нарывъ.
Віл, вола, м. 1) Волъ. Ой воли ж мої та половії, чом ви та не орете? 2) Родъ дѣтской игры. Ум. волик, воличок, волонько. Ой везут козака, везут козаченька та сірими волошками.
Галасливий, -а, -е. Крикливый.
Глузувати, -зую, -єш, гл. Насмѣхаться, издѣваться, поднимать на смѣхъ. Матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують.
Майну́ти, -ну, -неш, гл. 1) Махнуть. Вийшла ж вона за ворота хусточков майнула. 2) Мелькнуть. І перед моїми очима майнули, як мрія, картини Макарта. Щось наче майнуло поуз вікно. Та вже тому діду чуприна майнула, стоїть баба на березі, руками сплеснула. Ще він грімить, а вже стріла майнула. 3) Быстро пойти, быстро уйти, быстро броситься. І діти майнули по горищах, по коморах, по льохах, — усюди. Стороженька п'яна була, уснула, я, молода, на улицю майнула.
Обдря́пати. Cм. Обдря́пувати.
Оповіщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. оповіститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Объявлять, объявить о себѣ, являться, явиться. Я піду оповіщуся у волость. 2) Заявлять, заявить. Пішов до попа оповіщатися, що думка сина женити. Оповіщуся старостою, старшиною та, й до мирового.
Погорілець, -льця, м. Погорѣлецъ. Погорілець хліб ззів, а солому спалив.
Понамантачувати, -чую, -єш, гл. Наточить косы мантачкою.
